#include <iostream>
#include <string>
using namespace std;
string dectobin(int num) // функция для перевода
{
string result; // строка для результата
for (; num!=0; num>>=1) // цикл со сдвигом вправо на 1 бит (работает быстрее чем деление на 2,
//но также делит)
result.insert(0, num&1 ? "1" : "0"); // вставка цифры в начало строки (1 если последний бит 1, 0 если 0)
return result; // возврат результата
}
int main(int argc, char *argv[])
{
// тут думаю понятно, ввод данных и вызов функции
int num;
cout<<"Enter number: ";
cin>>num;
cout<<dectobin(num);
return 0;
}
Привет
Объяснение:
Присвоєння (англ. assignment) — механізм в програмуванні, що дозволяє динамічно змінювати зв'язки об'єктів даних (зазвичай, змінних) з їхніми значеннями. Строго кажучи, зміна значень є побічним ефектом операції присвоєння, і в багатьох сучасних мовах програмування сама операція також повертає певний результат (як правило, копію присвоєного значення). На фізичному рівні результат операції присвоєння полягає в проведенні запису і перезапису фрагментів пам'яті або регістрів процесора.
Присвоєння — одна з центральних конструкцій в імперативних мовах програмування, ефективно реалізується на фон-Нейманівській архітектурі, яка лежить в основі сучасних комп'ютерів.
В логічному програмуванні прийнято інший, алгебраїчний підхід. Звичайного («деструктивного») присвоєння тут немає. Існують тільки невідомі, які ще не обчислені, і відповідні ідентифікатори для позначення цих невідомих. Програма тільки визначає їхні значення, самі вони сталі. Звичайно, в реалізації програма робить запис в пам'ять, але мови програмування цього не відображають, даючи програмісту можливість працювати з ідентифікаторами постійних значень, а не зі змінними.
В чистому функційному програмуванні не використовують змінні, тому явний оператор присвоєння не потрібен.
