Встановлено, що впровадження цифрової економіки в Україні на початковому етапі має відбуватися одночасно за трьома наступними напрямами, а саме: технологічним, виробничим та інституційно-економічним. Аргументовано, що цифрова епоха змінює підхід до ведення бізнесу, а також вимоги до використовуваних інформаційних технологій: систем управління маркетингом, продажами і сервісом; телефонії і мессенджерам; системам документообігу і управління персоналом; облікових систем і безлічі інших корпоративних додатків, а це в свою чергу вкотре доводить, що інституціональні зрушення в економіці в напрямі повної її цифровізації – це довгохвильовий перетворювальний процес соціально-економічного та авангардного характеру розвитку структурних одиниць, який проявляється в досягненні пікових показників інноваційного розвитку. Розкрито зміст новітніх цифрових продуктів та послуг (BioTech, NanoTech, BlockChain, RetailTech, FinTech, LegalTech, Digital-marketing, Grid-технології, GovTech, e-ID, TeleHealth, ePrescription, е-демократія, Digital-страхзування), які продукує цифрова економіка. Зроблено висновок про те, що цифровому розвитку притаманні революційні зміни, а найважливішим результатом цифровізації, в сучасних умовах, є автоматизація послуг Такого роду перетворення характеризується нестійкістю, нестабільністю, “інноваційно-цифровими вибухами”, новітніми відкриттями, які діють за новими принципами.
