Проезжая на лошадях по дороге, автор встречает оборванного крестьянского мальчишку, за спиной которого висит котомка с книжками. Он идёт учиться. Некрасов решает подвести школьника, но тот только смущается. Автор обращается к своему юному спутнику, хотя и не ждет от него никаких ответов. Скорее, он хочет объяснить случайному собеседнику, что старания его родителей, отдавших последние деньги на обучение сына, не пропадут даром. Некрасов рисует перед крестьянским мальчишкой достаточно идиллическую картину, которую, тем не менее, подкрепляет фактами, и пророчит незнакомцу большое будущее. Возможно, он сможет повторить путь Ломоносова, этого «архангельского мужика», который «по своей и божьей воле стал разумен и велик». Поэт призывает сельского мальчонку не робеть, так как именно знания открывают перед ним все двери. Не исключено, что его юный собеседник сможет добраться до Москвы и станет учиться в университете, чтобы впоследствии принести своей стране гораздо большую пользу, чем избалованные дворянские отпрыски, которых поэт считает холодными, тупыми и напыщенными.
Источник: https://pishi-stihi.ru/shkolnik-nekrasov.html
Объяснение:
Алгоритмічна структура, що дає змогу виконавцеві алгоритму вибрати сценарій подальших дій залежно від істинності певного висловлювання, називається розгалуженням.
Розрізняють дві форми структури розгалуження: повну та неповну. Структура розгалуження повної форми схожа на умовне висловлювання «Якщо — то — інакше», у якому після «то» та «інакше» записують не висловлювання, а команди, які необхідно виконати залежно від істинності висловлювання, записаного в умові. Її можна подати графічно:
дві форми структури розгалуження: повна та неповна
Ось приклад алгоритму із розгалуженням: написання слів із великої літери
алгоритм із розгалуженням: написання слів із великої літери
Скорочену форму розгалуження використовують тоді, коли деяку послідовність команд слід виконати за умови істинності висловлювання.
Структура розгалуження неповної форми схожа на умовне висловлювання «Якщо — то», у якому після «то» записують не висловлювання, а послідовність команд, які необхідно виконати, коли висловлювання, записане в умові, є істинним. Її можна подати графічно
Скорочена форма розгалуження
Наприклад, на малюнку подано графічну форму алгоритму застосування засобів автоматизованої перевірки правопису тексту, що складається зі слів, у середовищі текстового процесора Microsoft Word
графічна форма правоапис тексту
Як описуються умови в алгоритмах із розгалуженням у середовищі Скретч?
Для опису алгоритмів із розгалуженням у середовищі Скретч можна використовувати блоки з групи Датчики. Ці блоки можуть бути складовими відповідних команд, що передбачають виконання певних дій після перевірки висловлювання на істинність чи хибність.
скретч датчики
скретч
Складені умови, які використовують сполучники І, АБО, НЕ, у середовищі Скретч можна описати за до блоків
блоки скретчблоки скретч
із групи Оператори. Наприклад, в алгоритмі в середовищі Скретч, виконавцем якого є Об'єкт І, умову «якщо Об’єкт 1 доторкається до Об’єкта 2 або доторкається межі вікна», можна подати в такому вигляді
Як у середовищі Скретч описати алгоритми з повним та неповним розгалуженням?
Базову структуру розгалуження повної форми в середовищі Скретч можна подати командою
розгалуження повної форми
Наприклад, алгоритм, за яким при натисненні клавіші Т на клавіатурі розмір об’єкта збільшується наполовину, інакше — зменшується на 10 %, можна подати графічно
алгоритм зменшення
або фрагментом програми в середовищі Скретч
Для реалізації розгалуження неповної форми в середовищі Скретч використовують команду, що зображена на малюнку
Наприклад, фрагмент алгоритму для середовища Скретч для малювання різнокольорової ламаної, за яким колір ліній буде змінюватися після натиснення кнопки миші, можна подати графічно
Цей фрагмент алгоритму для середовища Скретч можна описати так:
