Наявність масової опозиції посилювала політичну та соціальну нестабільність Італійської держави й суспільства.
У середині 70-х рр. XIX ст. у суспільно-політичному розвитку Італії відбулися рішучі зміни. Опозиція «Правої»— «Ліва» — виступила з програмою реформ та в березні 1876 р. здобула більшість місць у парламенті. Цю подію іноді називають парламентською революцією.
