Наблюдения за зимой в крыму(, ) если можно краткоо

Нигерия 189 559 502 2018

2 Эфиопия 102 403 196 2016

3 Египет 94 798 827 (28 марта 2017 г.)

4 Демократическая Республика Конго 78 736 153 (2016 г.)

5 Южно-Африканская Республика 57 725 600 (2018 г.)

6 Танзания 55 572 20 (2016 г.)

7 Судан 49 578 828 (2016 г.)

8 Кения 48 468 138 (2017 г.)

9 Алжир 42 200 000 (2018 г.)

10 Уганда 41 487 965 (2016 г.)

11 Марокко ▲32 740 000 26 ноября 2012

12 Гана ▲24 223 431 26 сентября 2010

13 Мозамбик ▼21 397 000 2012

14 Мадагаскар ▲22 924 851 2011

15 Кот-д’Ивуар ▼20 595 000 1 июля 2012

16 Камерун ▲20 469 000 1 июля 2012

17 Ангола ▼20 163 000 1 июля 2012

18 Буркина-Фасо ▲17 482 000 1 июля 2012

19 Нигер ▲16 644 000 1 июля 2012

20 Мали ▲16 319 000 1 июля 2012

21 Малави ▲15 883 000 1 июля 2012

22 Замбия ▲13 884 000 1 июля 2012

23 Сенегал ▲13 108 000 1 июля 2012

24 Зимбабве ▲13 014 000 1 июля 2012

25 Чад ▲11 831 000 1 июля 2012

26 Руанда ▲11 272 000 1 июля 2012

27 Тунис ▲10 673 800 1 июля 2011

28 Гвинея ▲10 481 000 1 июля 2012

29 Сомали ▲9 797 000 1 июля 2012

30 Бенин ▲9 352 000 1 июля 2012

31 Бурунди ▲8 749 000 1 июля 2012

32 Ливия ▼6 321 479 2012

33 Того ▲6 280 000 1 июля 2012

34 Сьерра-Леоне ▲6 126 000 1 июля 2012

35 Эритрея ▲5 581 000 1 июля 2012

36 Центральноафриканская Республика ▲4 576 000 1 июля 2012

37 Либерия ▲4 245 000 1 июля 2012

38 Республика Конго ▲4 233 000 1 июля 2012

39 Мавритания ▲3 623 000 1 июля 2012

40 Намибия ▲2 364 000 1 июля 2012

41 Лесото ▲2 217 000 1 июля 2012

42 Ботсвана ▲2 053 000 1 июля 2012

43 Гамбия ▲1 825 000 1 июля 2012

44 Гвинея-Бисау ▲1 580 000 1 июля 2012

45 Габон ▼1 564 000 1 июля 2012

46 Маврикий ▲1 314 000 1 июля 2012

47 Эсватини ▲1 220 000 1 июля 2012

48 Джибути ▲923 000 1 июля 2011

49 Реюньон ▲865 000 1 июля 2012

50 Коморы ▲773 000 1 июля 2012

51 Экваториальная Гвинея ▼740 000 1 июля 2012

52 САДР ▲567 000 1 июля 2012

53 Кабо-Верде ▲505 000 2012

54 Майотта 256 281 (1 января 2017 г.)

55 Сан-Томе и Принсипи 199 910 (2016 г.)

56 Сейшельские Острова 94 228

 Навчальна мета: актуалізувати знання про галузеву та територіальну структуру господарства США, скласти порівняльну характеристику галузевої структури і спеціалізації господарства головних економічних районів США: Півночі, Півдня і Заходу; розвивати практичні уміння визначати спільні та відмінні ознаки господарства районів, систематизувати й узагальнювати інформацію, уміння працювати в контурних картах.Обладнання: політична карта Північної Америки, карта господарства США, атласи, таблиці, діаграми, підручники, контурні карти (зошити для практичних робіт на друкованій основі).Основні поняття: територіальна структура господарства, галузева структура господарства, спеціалізація, економічний район, промисловість, сільське господарство.Тип уроку: комплексного застосування знань, умінь, навичок учнів.ХІД УРОКУI. Організаційний момент II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнівАналізуючи територіальну та галузеву структуру господарства США, ви, напевно, помітили відмінності. Північна частина країни, де проживає майже половина населення країни та виробляється 50 % промислової та сільськогосподарської продукції, відрізняється високим розвитком важкого машинобудування, автомобілебудування, металургії, хімічної, харчової, швейної промисловості. На заході країни найбільшого розвитку досягли новітні наукомісткі галузі та виробництво зброї. На півдні зосереджені найбільша кількість підприємств з видобутку та переробки нафти і природного газу та добре розвинені традиційні галузі: текстильна, швейна, тютюнова, целюлозно-паперова, меблева.За територіальними відмінностями господарства в США виділяють три економічні райони: Північ, Південь та Захід. Порівняти господарство цих районів, визначити ознаки схожості та відмінності, зробити висновки про роль кожного району у розвитку економіки США — задача сьогоднішнього уроку, яку ви вирішуватиме під час виконання практичної роботи.