С.план описание озера байкал.заранее .1. положение на материке.2. принодлежность к речному,морскому боссену.3. положение между параллелями.4.положение между меридианами.5. протяжённость озера по характерным направлениям в градусах и километрах.6. положение относительно других природных объектов.7. тип озёрной котловины.8. сточное или бессточное озеро.9. состав воды.10. источники питания11. особенности водного режима.13. хозяйственное значение озера.

Цунами с японского переводится "большая волна". Волны гонимые ветром могут достигать немалых размеров, но цунами - это не просто волна, это движение всей толщи воды. 
1 из причин происхождение цунами-землетрясения.Для образования цунами очаг землетрясения должен находится в относительной близости от дна, поэтому не вся подводная сейсмическая активность представляет большую угрозу.
2-ая причина-масштабные оползни. Причиной самих оползней в большинстве случаев являются землетрясения.
3-я причина-извержения подводных вулканов. При такой причине цунами более продолжительны и более опасны.
4-я-падение космического тела в воду. Метеорита/кометы.
5-я-ветер.
Чтобы от цунами следует удалиться от берега как можно дальше.

Інді́йський океа́н — третій за розміром океан на Землі, між Африкою, Азією, Австралією та Антарктидою і займає близько 20% водної поверхні Землі.

Загальна площа становить 76,2 млн. км², у тому числі прилеглі акваторії — 2,8 млн. км². Глибина — до 7 729 м (Зондський жолоб), середня — 3 897 м; солоність 34-41‰.

Атлантичний океан займає подовжений, S-подібний басейн, що ться поздовжньо між Європою та Африкою на сході та Америками на заході. Як один із компонентів взаємопов'язаного Світового океану, він пов'язаний на півночі з Північним Льодовитим океаном, з Тихим океаном на південному заході, Індійським океаном на південному сході та Південним океаном на півдні (інші визначення описують Атлантичний океан, як розширення на південь до Антарктиди). Екваторіальна протитечія розділяє його на Північний Атлантичний та Південний Атлантичний океани близько 8-ї паралелі північної широти.[4]

Наукові розвідки Атлантики включають експедицію «Челленджера», німецьку метеорну експедицію, обсерваторію Землі Ламонт-Догерті Колумбійського університету та гідрографічне бюро ВМС США.