По данным Государственной службы статистики Украины, оценочная численность наличного населения Украины на 1 января 2020 года (без учёта Крыма и Севастополя) составила 41 902 416 человек[1], что на 250,8 тыс. человек меньше аналогичного показателя предыдущего года[2]. Согласно отчёту «Оценка наличного населения Украины», обнародованному 23 января 2020 года в телеграм-канале министра Кабинета министров Украины Дмитрия Дубилета, реальная численность наличного населения, проживавшего на территории Украины на 1 декабря 2019 года без учёта Крыма, Севастополя и отдельных районов Донецкой и Луганской областей, фактически подконтрольных непризнанным Донецкой и Луганской народным республикам, составила 37 млн 289 тыс. человек[3][4]. 4 февраля 2020 года Украинский центр общественных данных (укр. Український центр суспільних даних) подверг сомнению достоверность сведений Дубилета, заявив о присутствии в них признаков умышленной фальсификации. По утверждению экспертов УЦОД, все основные цифры из отчёта Дубилета были получены умножением данных Госстата на коэффициент 0,888[5].
С 2004 по 2014 год средний возраст рожающих украинок увеличился с 24 до 27 лет. Украина входит в первые 20 стран мира с самым старым населением[6].
Последняя официальная перепись населения Украины в 2001 году. По её итогам население страны составляло 48 240 902 постоянных жителя[7] и 48 457 102 человека наличного населения[8].
Объяснение:
Объяснение:
Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.
В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.
Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин
