Попри розуміння і визнання проблеми забруднення повітря, більшість з них не бажає в майбутньому відмовлятися від автомобіля. Студентки і студенти також відзначали, що не намагаються частіше користуватися громадським транспортом і наголошували на його незручності та непрестижності. Водночас, у групі студент/-ів однією із найважливіших причин екологічних проблем визнали погане виховання, «менталітет» і відсутність пропаганди екосвідомих дій.
Відсутність стратегічного планування на рівні держави вважають однією з головних причин екологічних проблем у всіх групах. Також усі учасни/-ки обговорень згадували погану поінформованість про екологічні проблеми та неможливість впливати на них. У групах сімейних людей і активістів та активісток відсутність системи покарань вважали важливішою за пропаганду екоповедінки. Активіст/-ки також наголошували на поганій роботі комунальних служб. Натомість, студент/-ки називали «приватні бізнес-інтереси» серед основних причин екологічних проблем.
Оточення впливає на готовність практикувати екоповедінку. Учасники і учасниці, які регулярно бачать приклади екологічних дій серед знайомих або відомих людей, є більш відкритими до змін. Яскравим прикладом впливу оточення є використання вживаних речей. Більшість учасни/-ць хоча б раз купували речі на секонд-хенді. Проте вони оцінювали таку поведінку негативно і не стали би публічно говорити, що купують вживані речі через страх засудження і втрати соціального статусу.
Сортування сміття — найбільш очевидна екоповедінка. Учасни/-ки, які практикують сортування, скаржилися на відсутність доступної інфраструктури та неможливість віддати сміття на переробку.
Щоби заохотити людей користуватися громадським транспортом його потрібно покращувати. Таку думку висловлювали у всіх групах. Натомість, дехто з активіст/-ів і сімейних людей сам пропонував обмежувати в’їзд автомобілям у певні частини міста.
Основними джерелами інформації для учасниць та учасників усіх груп є агрегатори новин і соціальні мережі. На другому місці — телебачення і особисте спілкування з родичами або знайомими. Більшість опитаних не мають постійних джерел інформації на екологічні теми. Частина з них хотіла б дізнаватися про стан екології від незаангажованих експертів і науковців. Студентам і студенткам була б цікава така інформація, якби її надавали популярні блогер/-ки. На їхню думку, вдалим форматом може стати інфотеймент — поєднання наукового і розважального контенту. Дехто пропонував флешмоби та наводили приклад Ice Bucket Challenge.
Зона арктических пустынь. В этой зоне лежат Земля Франца-Иосифа, Новая Земля, Северная Земля, Новосибирские острова. Для зоны характерно огромное количество льда и снега во все сезоны года. Они являются главным элементом ландшафта.
Круглый год здесь преобладает арктический воздух, радиационный баланс за год менее 400 мДж/м2, средние температуры июля 4-2°С. Относительная влажность воздуха очень велика — 85%. Осадков выпадает 400-200 мм, причем почти все они выпадают в твердом виде, что возникновению ледниковых щитов и ледников. Однако в некоторых местах запас влаги в воздухе небольшой и поэтому при повышении температуры и сильном ветре образуется большой ее недостаток и происходит сильное испарение снега.
Почвообразовательный процесс в Арктике протекает в маломощном деятельном слое и находится на начальной стадии развития. В долинах рек и ручьев и на морских террасах формируются два типа почв — типичные полярно-пустынные на полигональных дренированных равнинах и полярно-пустынные солончаковые на засоленных приморских участках. Они характеризуются малым содержанием гумуса (до 1,5%), слабо выраженными генетическими горизонтами и очень небольшой мощностью. В арктических пустынях почти нет болот, мало озер, на поверхности почвы в сухую погоду с сильными ветрами образуются солевые пятна.
Растительный покров крайне разрежен и пятнист, для него характерны бедность видового состава и исключительно низкая продуктивность. Доминируют низкоорганизованные растения: лишайники, мхи, водоросли. Годовой прирост мхов и лишайников не превышает 1-2 мм. Растения исключительно избирательны в своем распространении. Более или менее сомкнутые группировки растений существуют лишь в укрытых от холодных ветров местах, на мелкоземе, где больше мощность деятельного слоя.
Основной фон арктических пустынь образуют накипные лишайники. Обычны гипновые мхи, сфагновые мхи появляются лишь на юге зоны в очень ограниченном количестве. Из высших растений характерны камнеломка, полярный мак, крупка, звездчатка, арктическая щучка, мятлик и некоторые другие. Злаки пышно разрастаются, образуя полушаровидные подушки диаметром до 10 см на удобренном субстрате у гнездовий чаек и нор леммингов. У пятен снега растут ледяной лютик и полярная ива, достигающая всего 3-5 см высоты. Фауна как и флора, бедна видами; встречаются лемминг, песец, северный олень, белый медведь, а из птиц повсеместно распространены белая куропатка и полярная сова. На скалистых берегах многочисленны птичьи базары — массовые гнездовья морских птиц (кайры, люрики, белые чайки, глупыши, гаги и др.). Южные берега Земли Франца-Иосифа, западные берега Новой Земли представляют собой сплошной птичий базар.
