пржевальский
В середине августа 1876 года Пржевальский вместе с Ф. Л. Эклоном, двигаясь вверх по долине реки Или и её притока Кунгеса, преодолели главную цепь Восточного Тянь-Шаня. Пржевальский обнаружил, что эта горная система разделяется на два ответвления, между которыми находятся высокие изолированные плато Их-Юлдуза и Бага-Юлдуза. К югу от пересечённого путниками хребта Куруктаг начиналась пустыня Тарима и Лобнора – самая, по словам Пржевальского, дикая и бесплодная, «хуже даже Алашаньской» . Пржевальский описал низовья реки Тарим, установил восточную границу пустыни Такла-Макан. Далее он открыл не известный ранее географам хребет Алтынтаг и предположил, что плато к югу от него представляет собой северную часть Тибетского нагорья.
Саванам притаманний субекваторіальний і тропічний тип клімату.Рослинність савани успішно пристосувалася до мінливого клімату. З настанням посухи рослини засихають. Примітно, що більшість трав і чагарників мають величезне коріння, яке не дозволяює рослинам повністю висохнути.
Велику роль в житті савани грає сезонність. Так, в період посухи природа як би завмирає, оскільки деякі тварини зариваються під землю або вважають за краще впасти в сплячку. А от в дощовий сезон савана оживає. Саме в цей час відбувається розмноження особин тваринного світу.
Багата савана і ґрунтами. Вони розвиваються на древніх континентальних поверхнях вирівнювання в зоні клімату з річною кількістю опадів 400-500 мм. Основні види ґрунтів савани:
Червоно-бурі.
Бурі тропічні субаридні.
Чорні тропічні. Очорнення відбувається завдяки особливому зв’язку глини та органічних речовин.
Ґрунти багаті залізом, кальцієм, магнієм, натрієм, гумусом.
