Монголо́їдна раса (азіатсько-американська раса) — одна з великих рас людства. Охоплює корінне населення Північної, Центральної, Східної, Південно-Східної Азії, Північної та Південної Америки. Відповідно представники монголоїдної раси називаються монголоїдами[2].
Объяснение:Морфологічні ознаки
У 19 — середині 20 століття характерними ознаками великої монголоїдної раси науковці вважали такі:
світла або темно-світла пігментація шкіри;
малопрофільоване широке обличчя, виступаючі вилиці з подушками жиру;
захист очей від підвищеної інсоляції, пилу, для чого служить вузький розріз повік, додаткова складка — епікантус, темна райдужка, густі вії;
довге (якщо не стригти) пряме жорстке, темнопігментоване волосся;
слабкий волосяний покрив на обличчі та тілі.
Типи і поширення монголоїдної раси
Виділяють дві головні підгрупи (контраст між якими викликаний дією фактора інфантилізації в перенаселених південних регіонах):
північну (масивні, високі, світлошкірі, з великим обличчям і низьким склепінням черепа);
південну (невисокі, смагляві з невеликим обличчям та високим лобом).
Всередині великої монголоїдної раси виділяють кілька рас:
північноазійська — монголи, якути, буряти, евенки, евени тощо.
арктична — чукчі, ескімоси тощо.
далекосхідна — китайці і народи Китаю (за винятком півдня).
південно-азійська — більшість етній Південного Китаю (тайські народи), народи Індокитаю, Бірми, островів Індонезії та Філіппін.
американська — індіанці Північної та Південної Америки.
Яскраво вираженими представниками монголоїдної раси є монголи, перші постійні контакти європейців з якими датуються початком 2-го тисячоліття н. е. Класичними монголоїдами є також представники тюркських і монгольських народів Центральної Азії: буряти, алтайці і тувинці.
Вже у японців та південних китайців відчутним є домішка австралоїдної раси [джерело?]. Ще більшим вплив австралоїдів є у зовнішньому вигляді південно-азійської раси у мешканців Індокитаю, Індонезії та Філіппін.
Більшість населення Середньої Азії або має помітну монголоїдну домішку (узбеки), або ж є мішаним монголоїдно-європеоїдним типом (казахи).
У деяких груп росіян, особливо Сибіру, тобто в зонах контактування з монголоїдами окремі монголоїдні риси.
Історія
Комплекс типових ознак монголоїдної раси чітко виявлений вже в палеоантропологічних знахідках часів мезоліту (близько 12 тисяч років тому). Спочатку населяли Східну Євразію, зовнішність відображає пристосування до умов пустель (пустеля Гобі).
На території України представники народів монголоїдної раси з'являються в часи Великого переселення народів з III століття н. е. Спочатку гуни, тюрки, пізніше болгари, хозари, що остаточно витісняють іраномовні народи з причорноморських і приазовських степів. За часів Київської Русі відомі печеніги, половці, монголо-татари. За часів Козацької доби в український степ переселяються ногайці. Найпізніше з монголоїдів в українські степи мігрують калмики.
Примітки
- в ценностно-эстетической сфере — эмоционально-ценностное
отношение к семье, Родине, при роде, людям; толерантное принятие
разнообразия культурных явлений, национальных ценностей и духовных
традиций; художественный вкус и к эстетической оценке
произведений искусства, нравственной оценке своих и чужих поступков,
явлений окружающей жизни;
- в познавательной (когнитивной) сфере к познанию
родного края; умение применять полученные знания в собственной
деятельности;
- в трудовой сфере — навыки использования различных предметов
быта в повседневной жизни; стремление использовать свои умения для
обустройства родной станицы.
- в познавательной сфере — понимание значения своей малой Родины
в жизни человека и общества, представлений о культуре и быте своего
региона;
- в ценностно-эстетической сфере — осознание общечеловеческих
ценностей, отражение их в собственной деятельности; умение
эмоционально оценивать шедевры искусства (в пределах изученного);
проявление устойчивого интереса к традициям своего народа и других
народов;
- в коммуникативной сфере высказывать суждения о
родном крае, вести дискуссию, отстаивать свою точку зрения, умение
обсуждать коллективные результаты деятельности, находить на карте
наиболее известные природные объекты, памятники истории и культуры
своей местности ;
- в трудовой сфере — умение использовать различные материалы и
средства для передачи замысла в собственной деятельности; создание новых
проектов путём трансформации известных (с использованием средств
изобразительного искусства и компьютерной графики), работать с
различными источниками знаний о природе, населении, истории своей
местности к самостоятельному приобретению новых знаний,
умений и навыков;
– умение управлять своей познавательной деятельностью,
организовывать её, определять её цели и задачи, выбирать средства
реализации цели и применять их на практике, оценивать достигнутые
результаты: самостоятельно обнаруживать и формулировать учебную
проблему, определять цель учебной деятельности, выбирать тему проекта.
Выдвигать версии решения проблемы, осознавать конечный результат,
выбирать из предложенных и искать самостоятельно средства достижения
цели. Составлять (индивидуально или в группе) план решения проблемы
(выполнения проекта). Работая по плану, сверять свои действия с целью и,
при необходимости, исправлять ошибки самостоятельно. В диалоге с
учителем совершенствовать самостоятельно выработанные критерии оценки;
– умения ориентироваться в окружающем мире, выбирать целевые и
смысловые установки в своих действиях и поступках, принимать решения.
