Води Світового океану багаті на розчинений кисень, насичені різними неорганічними та органічними речовинами з порівняно стійкими фізичними і хімічними властивостями. Тому, як вважають вчені, саме в океані зародилося життя на Землі і лише потім розповсюдилось на прісні води і сушу.
Води океану від поверхні і до глибини 11000 м, а також донні осади всіх глибин заселені багатьма живими організмами, які інтенсивно розвиваються, хоча їх маса дуже мала в порівнянні з великими об’ємами води. Перебуваючи у тісній залежності від умов життя, морські організми в той же час постійно впливають на характерні особливості її складу, фізичні і хімічні процеси, що в ній відбуваються.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ. Підприємства чорної металургії утворюють металургійні райони. Ще в минулому столітті у світі сформувалося кілька таких районів, що орієнтувалися на сировинну базу, тобто були розміщені поблизу родовищ залізної руди чи в межах залізорудних басейнів: Лотарингія — у Франції, Приозер’я — у США, Урал — у Росії, Кривий Ріг — в Україні, райони на північному сході Китаю й у Південній Африці. Металургійне паливо (кокс) там виробляли з привізного вугілля або завозили з інших територій. Сьогодні сировинна орієнтація розміщення металургійних підприємств переважає в країнах, що розвиваються, та які освоюють потужні басейни залізної руди — у Бразилії, Індії, Венесуелі. Інший варіант розміщення металургійних районів — у кам’яновугільних басейнах, багатих на коксівне вугілля, куди доставляють сировину (залізну руду): Пенсильванія — у США, Мідленд — у Великій Британії, Рур — у Німеччині, Верхня Сілезія — у Польщі, Донбас — в Україні, Кузбас — у Росії.
Згодом для розвинених країн стало властивим розміщення металургійних підприємств на морських узбережжях — у портах, куди надходять привізні сировина і паливо. Потужні металургійні центри з’явилися у морських портах Італії, Франції, Великої Британії, північного сходу США, Японії, Китаю та нових індустріальних країн — Республіки Корея і Тайваню.
