Контурные карты вентана граф стр.14 южная америка

Всовременное время пустыни привлекают своими природными ресурсами и богатствами, которые таили много тысяч лет. само собой такое внимание не может обойтись без последствий для экологии. именно обнаружение природного сырья может привлечь особое внимание, после которого, как известно по многим примерам и горькому опыту, остаются лишь одни проблемы, и для человечества, и для природы. связаны они, прежде всего с освоением новых территорий, научными исследованиями, воздействием на издревле сформировавшееся равновесие природных систем. об экологии вспоминают в самую последнюю очередь, если вспоминают вообще. развитие технического прогресса и не безграничность запасов природных ресурсов, к тому, что человек добрался и до пустынь. научные исследования показали, что во многих полупустынях и пустынях существуют немалые запасы природных ресурсов, таких, как нефть, газ, драгоценные металлы. потребность в них постоянно увеличивается. по этому, оснащаясь тяжелой техникой, промышленными инструментами, мы идем разрушать экологию, ранее чудом не тронутых территорий. строительство дорог, прокладка магистралей, добыча и транспортировка нефти и прочего природного сырья, все это создает проблемы экологии в пустыне и полупустыне. особенно опасна для экологии нефть. загрязнение черным золотом происходит, как на стадии добычи, так и на стадии перевозки, переработки и хранения. попадание в окружающую среду происходит и естественным путем, но это скорее, как исключение, нежели правило. естественное проникновение происходит гораздо реже и не губительных для природы и всего живого количествах. загрязнение – это появление в экосистеме не свойственных ей компонентов, в несвойственных количествах. известно много аварий на нефтепроводах, в хранилищах и при транспортировке, последствием которых был нанесен ущерб экологии пустынь. одна из проблем пустынь – это браконьерство и сокращение видового разнообразия растительного и животного мира в результате человеческой деятельности. как ни странно, в пустынях обитает определенное количество видов животных, птиц, насекомых и растений, многие из которых являются редкими и занесены в красную книгу. для охраны флоры и фауны в полупустынях природные заповедники, такие как арал-пайгамбар, тигровая , заповедник «устюртский». сами пустыни, впрочем, являются серьезной экологической проблемой, точнее сказать опустынивание. опустынивание – это крайняя степень эрозии. этот процесс может происходить естественным путем, но в природе это случается крайне редко (за исключением зон на границе уже существующих пустынь) и довольно медленно. совсем другое дело распространение процесса под воздействием антропогенных факторов. антропогенное опустынивание возникает по нескольким причинам: вырубка леса и кустарника, распашка непригодных для земледелия земель, сенокосы и выпас скота в течение длительного периода времени, засоление и неправильные методы орошения, многолетнее строительство и добыча полезных ископаемых, иссушение целых морей, и как следствие образование пустынной местности, примером может служить иссушение аральского моря. во второй половине 20-го века, по различным данным, опустыниванию подверглось около 500 миллионов гектар земли.

термін метод (від грецького metodos) у широкому розумінні -шлях до чогось, тобто спосіб соціальної діяльності. поняття методологія у філософії має два значення: перше - система способів, заходів і операцій, що застосовують у науці та інших сферах діяльності; друге - вчення про систему, теорія методу. методологія -метанаукове дослідження, спрямоване не на об'єкт, а на знання про об'єкт, тобто на методи і засоби, за яких здобуте. основне призначення методології - здійснювати критичні функції у ставленні до науки. така традиція закладена німецьким філософом ім-мануїлом кантом. на думку іммануїла канта, перед методологією стоїть завдання не просто описувати пізнавальний процес, а визначати можливості здобуття нового знання. іммануїл кант сформулював питання, що мають методологічне значення і в сучасних умовах «як можливе теоретичне природознавство? »; «як можливе загальне і необхідне знання? »; «які умови реалізації спадкоємності у пізнанні? ». така суть методологічного підходу до пізнання. методологія тому не може бути дескриптивною (описувальною) або нормативною (пропонованою), її завдання полягає в тому, щоб з позицій минулого досвіду наукового знання, його історії аналізувати сучасний стан наукового пізнання, і на цій підставі прогнозувати дальший розвиток, усвідомлюючи, що будь-яке таке прогнозування має сугубо ймовірний і евристичний характер.

у сучасній філософії проблеми методу і методології обговорюються у філософії науки, системному підході, синергетиці, феноменології, структуралізмі та ін. питання соціальної методології досліджуються також у герменевтиці (ганс , генріх ріккерт та і сучасна методологія уникає крайніх оцінок методологічних програм або абсолютизації будь-якої з них, що мало місце у минулому. багатьма дослідниками обґрунтовується методологічний плюралізм (тобто різні методологічні підходи). в сучасній науці склалася багаторівнева концепція методологічної теорії, що включає діалектику (від грецького веду розмову, сперечаюсь) - вчення про загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання, метафізику (те, що йде після фізики); на відміну від старої метафізики, нова визнає загальний зв'язок явищ і займається пошуками оптимальних засобів тлумачення розвитку. в арсеналі сучасної методології також є принцип соціальної обумовленості пізнання, соціокультурний детермінізм, тобто наука розглядається як підсистема культури, ураховуються суб'єктивні параметри пізнавального процесу, редукціонізм (відсовування назад), еволюціонізм, синергетика та ін. провідні ідеї синергетики: системність, цілісність світу і наукового знання про світ, спільність закономірностей розвитку матеріальної і духовної організації, нелінійність (багатоваріантність і необоротність), глибинні взаємозв'язки хаосу і порядку, новий образ світу, безперервно виникаючого та ін.[2, c. 56-57]