У статті розглянуто сутність політики міжнародного екологічного співробітництва, як вищого рівня її системної побудови в кожній країні, як феномену сучасної міждержавної взаємодії, ocнoвні вeктoри якoї cтвoрюють формат міжнaрoднoї екологічної інтеграції у вирішенні глобальних проблем сьогодення та визначають екологічно усвідомлене управління у відповідності до завдань в сфері охорони довкілля. Визначено системність міжнародної екологічної взаємодії, напрямки та призначення політики міжнародного екологічного співробітництва, визначено вектори та форми міжнародної співпраці. Розглянуто основоположні, екосистемні та ресурсні принципи міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього середовища. Обґрунтовано необхідність інституційного забезпечення політики міжнародного екологічного співробітництва. Показано, що інституціональне середовище має безпосередній вплив на ефективність дій країни у вирішенні міжнародних екологічних проблем, оскільки визначає контекст в якому країна реалізує свої ініціативи. Окреслено шляхи реалізації міжнародних вимог на рівні національного та регіонального екологічного управління.
