нерівномірність економічного розвитку країн світу як проблема сучасності
характерною особливістю світової економічної системи ххі ст. є стрімкий розвиток інтеграційних процесів між країнами, уніфікація економічних стандартів та створення нових ринків, що приводить в епоху економічної ізації, яка поєднує в собі різні мотиви. на жаль, формування попиту, пропозиції, ціни й конкуренції позитивно, але неоднозначно впливають на світові ринки, оскільки, явну вигоду отримують країни – лідери. тому важливо детермінувати чи дійсно процес ізації впливає діаметрально протилежно на розвинені країни світу та на країни, що розвиваються?
незважаючи на переконливі твердження прихильників ізації, які впродовж 1980-1990-х рр. запевняли, що відкриття національних ринків до зменшення прірви між багатим та бідним населенням, реально цей феномен мав позитивний вплив лише в кількох країнах.
за даними population reference bureau, яке провело моніторинг різноманітних статистичних даних, у 2011 році 48% населення землі живе менш ніж на 2 долари сша в день. факт асиметрії економічного розвитку є очевидним.
найгостріше негативні наслідки даного явища відчувають країни, що розвиваються, оскільки перспектива досягнути високого соціального благополуччя рівня заходу зменшується, незважаючи на те, що концентрація сировинно-ресурсного потенціалу в країнах, що розвиваються є доволі високою для стрімкого економічного розвитку. все ж, дохід від даних запасів, як правило, акумульовано в руках тнк. відповідно, робоча сила країн, що розвиваються залишається низькооплачуваною та некваліфікованою. збереження та інвестиції в цих країнах знаходяться на низькому рівні, наслідком чого є нерівномірне зростання доходів населення, що веде до нерівномірного економічного розвитку.
отже, економіка оперує різноманітними парадигмами росту та добробуту, які зазвичай у загальному аспекті з точки зору держави як цілісної одиниці, але структурні зміни в системі світового господарства та інтегрованість національних економік спонукають науковців розглядати проблеми нерівномірності економічного розвитку в міжнародному масштабі у зв’язку з стрімким поглибленням процесу ізації.
Объяснение:
І́ндія або Бга́рат (гінді भारत, Bhārat), офіційна назва Респу́бліка І́ндія (англ. Republic of India, гінді भारत गणराज्य, Bhārat Gaṇarājya)[2] — країна у Південній Азії. Індія є другою за чисельністю населення та сьомою за площею країною світу, а також найнаселенішою демократією світу. Оточена Індійським океаном на півдні, Аравійським морем на південному заході та Бенгальською затокою на південному сході, і розділяє сухопутні кордони з Пакистаном на заході;[a] Китаєм, Непалом і Бутаном на півночі, а також з М'янмою і Бангладеш на сході. В Індійському океані, країна знаходиться неподалік Шрі-Ланки та Мальдівів; її Андаманські і Нікобарські острови розділяють морський кордон з Таїландом та Індонезією.
Територія — 3 166 829 км² (є 7-ю країною у світі за географічною площею). Довжина з півночі на південь — понад 3000 км; з заходу на схід — близько 2000 км. Кількість населення — 1 млрд. 358 млн осіб (2013 р.; у 1990 р. — 844 млн.) Це друга за величиною населення, — після Китаю, — держава на планеті Земля. Столиця — Нью-Делі. Найбільші міста: Колката (понад 16 млн жителів), Мумбаї (Бомбей) (понад 15 млн жителів), Ченнаї (Мадрас) (6 млн жителів), Хайдарабад (5 млн жителів), Бенгалуру (4,5 млн жителів), Ахмедабад (4 млн жителів)
За рівнем розвитку економіки (паритет купівельної спроможності) Індія займає 4-е місце у світі. Грошова одиниця — індійська рупія = 100 пайсам. Експорт: чай, кава, залізо, сталь, спеції та прянощі, текстиль, коштовне каміння та ювелірні вироби, техніка, хімікати, шкіра та шкіряні вироби, риба. Партнери в експорті: США (17 %), Об'єднані Арабські Емірати (8.8 %), Китай (5.5 %), Гонконг (4.7 %), Велика Британія (4.5 %), Сінгапур (4.5 %) (2004). Імпорт: нафта, машини та механізми, коштовне каміння, міндобрива, хімікати. Партнери в імпорті: Китай (6.1 %), США (6 %), Швейцарія (5.2 %), Бельгія (4.4 %) (2004)
Офіц. мова — гінді та (тимчасово) англійська, також 21 регіональна мова. Членство у міжнародних організаціях: ООН, Рух неприєднання, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Міжнародна організація космічного зв'язку «Інтерсупутник», Всесвітня продовольча програма, МОП, SAARC, МБРР, МАР тощо. Індія — колиска деяких із найдавніших цивілізацій. Через великі розміри населення та темпи економічного розвитку, Індію розглядають однією з потенційних наддержав.