Изобразите холм с крутым склоном, при горизонталей и берг-штрихов.
)

Континентальный климат, климат, формирующийся в условиях воздействия на атмосферу крупных массивов суши; климат внутри материков. в умеренных широтах к. к. характеризуется обычно большой годовой амплитудой температуры воздуха (жарким летом и холодной зимой) и значительной суточной её изменчивостью. от морского климата к. к. отличается пониженной средней годовой температурой, влажностью, увеличенной запылённостью воздуха. облачность в условиях к. к. сравнительно небольшая, осадки невелики, максимум их обычно приходится на лето, малы и скорости ветра. погода обладает большей изменчивостью, чем в морском климате. в к. к. тропиков годовая амплитуда температуры воздуха не так велика, как в умеренных широтах, а осадков выпадает больше, чем в морском климате. в полярных широтах при большой годовой амплитуде температуры воздуха лето холодное. к. к. может в ослабленном виде распространяться и на ближайшие к материкам части океанов, если туда в течение всего года поступают воздушные массы с материка. от к. к. следует отличать муссонный климат, формирующийся под влиянием континентальных воздушных масс зимой и морских — летом. между морским и к. к. существуют постепенные переходы, например климат з. европы преимущественно морской, европейской части — умеренно континентальный, восточной сибири — резко континентальный, д. востока — муссонный.

Відповідь:

Виявлено причини виходу України з економічної кризи 2014–2015 рр., проаналізовано окремі проблеми та наукові підходи щодо державного стимулювання

високої динаміки вітчизняного виробництва, обґрунтовано висновок, що прискорене зростання економіки може розпочатися за умови здійснення реформ,

які забезпечать перерозподіл доходів бізнесу та держави на користь домогосподарств, підвищать рівень нецінової конкуренції на внутрішньому ринку та

створять для бізнесу довгострокові стимули щодо інвестування у випуск інноваційної та якіснішої продукції.

К л ю ч о в і с л о в а : економічне зростання, зовнішній борг, девальвація,

інфляція, економічна криза, економічна політика.

У 2016 р. в Україні розпочалося економічне зростання. Проблема його

прискорення сьогодні перетворилася на одну із найактуальніших в економічній науці. Про складність її вирішення свідчать розбіжності в думках експертів. Так, одна частина з них вважає, що для досягнення високої економічної

динаміки необхідно: збільшити споживчий попит шляхом пом'якшення

фіскальної та монетарної політики [1, с. 5]; друга – угамувати інфляцію, що

не дає банкам суттєво збільшити кредитування економіки; третя – започаткувати великі державні інфраструктурні проекти (будівництво доріг, соціального житла, транспортних споруд), які дадуть поштовх розширенню приватного

інвестування; четверта – створити вільну від бюрократії та корупції економіку зі сприятливими умовами для розвитку бізнесу (чесним правосуддям, низькими податками, гарантіями інвесторам) [2, c. 24–25].

Відсутність відповіді на запитання: за яких умов економічне зростання

України може перетворитися на стійке та прискорене, сьогодні обмежує можливості науковців та спеціалістів у сфері економіки реалістично оцінювати перспективи її майбутньої динаміки. Це породжує у них як зайвий песимізм, так

і оптимізм щодо можливостей України за рівнем економічного розвитку наблизитися до розвинених країн світу, доцільності, напрямів та глибини втручання держави в ринковий механізм за до заходів державної політики.

Для зменшення розбіжностей із наведених питань у цій статті поставлено

за мету дослідити першопричини виходу України з кризи 2014–2015 рр., вивчити можливості ринкового механізму забезпечити інерційне прискорене

зростання вітчизняної економіки після 2016 р., оцінити експертні пропозиції

та, в разі необхідності, запропонувати нові альтернативні підходи щодо державного стимулювання її високої динаміки.

Пояснення: