Якість життя в Україні залишається на низькому рівні у порівнянні з економічно розвиненими країнами Європейського союзу. Метою статті є дослідження сутності і проблем якості життя населення та пошук критеріїв і показників якості життя населення, які дозволяють органам державної і регіональної влади регулювати процеси формування і підвищення якості життя населення. Досліджено теоретичне підґрунтя поняття «якість життя», доведено доцільність його розгляду в об’єктивному, суб’єктивному, економічному, соціальному, індивідуальному, суспільному, внутрішньому та зовнішньому, аспектах. Спираючись на сутнісне тлумачення якості життя зробленно висновок, що його об’єктом є якість особистого, громадського, сімейного та трудового життя. Доведено необхідність проведення дослідження проблем якості життя населення і пошук більш надійних критеріїв і показників якості життя населення, які дозволяють органам державної влади впливати на процеси формування і підвищення якості життя населення. Проведене дослідження дозволило стверджувати, що якість життя – це комплексна характеристика задоволення матеріальних і культурних потреб людей, умов життєдіяльності, що склались, вільного розвитку окремої людини і суспільства в цілому. Ця характеристика включає показники комфорту і безпеки існування, стабільність середи існування і житла, рівня добробуту, доступність освіти і культури, ефективність сфери медичного обслуговування та ін. Для оцінки якості життя населення запропонована структура показників згрупованих в такі групи, як: фінансово-економічна; медико-екологічна; група показників матеріального добробуту і група показників духовного добробуту. Зроблено висновок, що на реалізацію стратегії підвищення якості життя мають бути націлені програми соціально-економічного розвитку України і діяльності місцевих органів влади.
Відповідь:
Приро́дний ко́мплекс (лат. complexus — зв'язок) — система окремих природних об'єктів у їх екологічних взаємозв'язках. Природними комплексами є природа в цілому (довкілля), урочища, ландшафти, екосистеми, біогеоценози тощо.
Найбільшим природним комплексом є географічна оболонка. В її межах виділяють менші природні комплекси — материки та океани. Всередині материків і океанів виділяють менші природні комплекси — природні зони (наприклад, пустеля Сахара на материку Африка). Природними комплексами найменших розмірів є горб, заплава річки, яр тощо.
Розрізняють природні комплекси рівнинного, лісолучного, передгірного, гірського типів.
Пояснення:
