Природная зона
Типы почв
Содержание гумуса
Свойства почвы
Условия почвообразования
Арктические пустыни
арктические
Крайне мало
неплодородная
Мало тепла и растительности
Тундра
Тундрово-глеевые
мало
Маломощные, глеевый слой
Вечная мерзлота, мало тепла, переувлажнение
Лесная зона
А) Тайга Европейской части
Подзолистые
мало
Промывные, кислые
К>1, растительные остатки – хвоя
Б) Тайга Восточной Сибири
Таежно-мерзлотные
Мало
Малоплодородные, холодные
Вечная мерзлота
В) Смешанные леса
Дерново-подзолистые
Больше, чем в подзолистых
Более плодородные
Промыв весной, больше растительных остатков
Г) Широколиственные леса
Серые лесные
4-5%
Более плодородные
——-
Степи
Черноземы, каштановые
10-12%
Самые плодородные
К=1, много растительных остатков, много тепла
Полупустыни
Бурые, серо-бурые
Гумуса меньше
Засоление почв
Сухой климат, разреженный растительный покров, K<0.5
З 1923 року Єгипет розвивався як конституційна монархія при напівколоніальній залежності від Великої Британії. Виконавча влада була зосереджена в руках кабінету міністрів, законодавча — представлена двопалатним парламентом, нижня палата якого формувалася за результатами виборів. Разом з тим, відповідно до конституції, король володів широкими повноваженнями і в період з 1924 по 1952 роки доволі часто використовував їх для розпуску уряду. Коли 23 липня 1952 року організація «Вільні офіцери» на чолі з підполковником Гамаль Абдель Насером здійснила державний переворот, їхні дії отримали підтримку зі сторони населення країни, зубожілого та зневіреного в колоніальній маріонетці — королі. На вимогу нового керівництва Єгипту — Ради керівництва революцією (РКР) — король Фарук відрікся від престолу, а 18 червня 1953 року Єгипет було проголошено республікою.
