1)какие участки государственной границы России наиболее удобны для развития торговли ( в том числе приграничной) с соседними странами ? обоснуйте свои выводы
2) оцените геополитическое ( военно-стратегическое ) , экономико-географическое , транспортно-географическое и. рыночное положение России

Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик просувався на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.

Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин і озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися з центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. З суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.

У Карпатах давній льодовик виробив подекуди величезні заглиблення, в яких із часом утворилися надзвичайно мальовничі гірські озера. На гірському узбережжі Скандинавського півострова харак¬терною спадщиною давнього льодовика є глибокі й вузькі затоки (фіорди), що прорізають узбережжя (мал. 170). їхні стрімкі, складені дуже міцними породами скелясті береги підіймаються подекуди на 1,5 км уверх.

Пифагор- одним из первых выразил гепотезу, что земля круглая, и что мы не одиноки во вселенной. Клавдий Птолемей (ок. 90-160н. э) он разработал свою систему мира, в центре которой, как и Аристотель поместил землю. Вокруг не подвижной шарообразной Земли, по мнению Птолемея, движутся-Луна, Солнце, (и 5 известных в то время планет) это-Юпитер, Венера, Меркурий, Марс и Сатурн а так же сфера неподвижных звезд. занимался не только философией, он готовил себя к врачебной деятельности и потому примерно учился в медицинской школе в Северной Греции. Все же главным наставником был его отец – Никомах, представитель рода Асклепиадов, в котором врачебное искусство было наследственным. Отец Аристотеля был врачом города Стагиры, а также придворным врачом правителя Македонии Аминты II, трон которого наследовал его сын Филипп II с которым Аристотель постоянно играл в детстве. Почти сорок лет спустя, в 343 году до н. э. Филипп II предложил Аристотелю стать наставником его сына, будущего полководца Александра Македонского. Аристотель внес значительный вклад в медико-биологическую лексику. К его сочинениям восходят, например, такие наименования, как алопеция, аорта, глаукома, диафрагма, лейкома, нистагм, трахея, фаланга, экзофтальм и др. Аристотель в сочинении «О частях животных» писал, что мозг – орган холодный, недвижимый, нечувствительный, служит лишь для того, чтобы охладить кровь, происходящую из сердца – органа горячего, вместилища чувств, страстей, ума, произвольных движений. Он отрицал участие головного мозга в оформлении ощущений. Доказательством этого положения, по его мнению, является то, что прикосновение к мозгу не ощущается животными, а следовательно, мозг не имеет связей с органами чувств. Аристотель ошибочно предполагал, что вены, идущие в мозг, не пронизывают его оболочек, отчего мозг холодный. Аристотель и Проксагор из Коса полагали, что артерии оканчиваются нервами и содержат воздух.