Подведи итоги: 1. Какой исследовательский вопрос является главным для географии? Как географы ищут ответ на него. 2.Какой продует создают географы для тгго стобы показать ответ на свой главный вопрос? 3. Природу изучают специалисты многих наук: инженеры, медики, геологи, химики, биологи, физики, метеорологии. Чем отличаются исследований в других науках? 4. Приведите примеры компонентов природы. География изучает не отдельно азятые компоненты, а их множество. Какой исследовательский вопрос задают географы для того, чтобы выявить связь между ними? 5. Как называется та часть природы Земли, которую изучают географы? Какова мощность этой части в километрах от нижней до верхней границы? Как были определены границы географических исследований? Какие аргументы привели географы, чтобы чётко показать только ту часть природы, которую они будут изучать? Какая географическая наука ее изучает?

Марко Поло біографія Народився Марко Поло в 1254 році в Венеції (за даними деяких учених в Корчуле в Хорватії) в купецькій родині. Перша подорож в біографії Марко Поло припадає на 1271. Тоді разом з батьком і дядьком він попрямував до Єрусалиму. Пізніше Марко відправився в Китай. По дорозі відвідав Памір, Месопотамію, Кашгар. У своїх творах він описує географічні розташування міст, традиції, ремесла китайців і їхнє життя. Поло виконував різні доручення хана, сприяв розвитку Китаю, три роки був губернатором Янчжоу . Пробувши в Китаї до 1291 року, Марко Поло нарешті був відправлений ханом до Венеції. А по дорозі відвідав Іран, Цейлон, Суматру. Після повернення на батьківщину біографія Марко Поло мало відома. Під час війни з Генуєю Марко потрапив у полон, звільнившись з якого лише в 1299 році повернувся до Венеції. Поки перебував у полоні (1296–1298), надиктував звіт про свої подорожі. У 1324 році, будучи вже хворою людиною, Поло написав заповіт, в якому згадана золота пайцза (вірча бірка), отримана від татарського хана (він отримав її від дядька Маффео, який, у свою чергу, заповів її Марку в 1310 році). Марко Поло помер, імовірно, 1324 року у Венеції, будучи найбагатшим з місцевих купців, за що його прозвали «мільйонером» (Masser Millioni), і був похований в церкві Сан-Лоренцо. Серед книг Марко зустрічаються записи, що оповідають не про самі подорожі автора, а про поїздки та думки інших людей. Про сім’ю Марка Поло відомо мало що — він був одружений і у нього було три доньки — Фантіна, Белела і Морета, а також декілька найближчих родичів. У сім’ї Поло не все було гладко, іноді доходило і до судових розглядів.

Антропогенний ландшафт — це різні форми прояву людської діяльності в ландшафті, які поділяються на дві групи:

Типи використання земель чи угіддя (пасовища, плантації, сади);
Інженерні комплекси (мало — та багатоповерхові споруди чи цілі міста, дороги).
Від того, що до кожного них ми додамо слово ландшафт, тобто перейменуємо населені пункти в системні ландшафти, чи назвемо поле гороху гороховим ландшафтом, ні наука ні практика нічого не виграють.

Не на користь йдуть і пропозиції відмовитися від загальноприйнятих назв ландшафтних зон (лісостеп, степ) і віднині вважати степову зону польовою, лісостепову — пасовищною. Пропонують передати вивчення природних зон палеогеографії, ніби в зоні мусонних тропіків через вирубку лісів припинилася мусонна циркуляція атмосфери, змінився потік сонячної радіації, зник характерний режим зволоження чи стерлися з лиця землі гірські хребти з їх висотними поясами.

У антропогенному ландшафтознавстві частіше справа не йде далі констатацій зовнішніх проявів людської діяльності в ландшафтознавстві. Цей напрямок не дає відповіді на різні принципові питання, наприклад: чи може людина створити новий ландшафт і чи достатньо для цього змінити будь–який його компонент? Яке місце антропогенних та техногенних новоутворень в ландшафті; чи є вони чимось зовнішнім, чи можуть розглядатися як його компоненти чи являють самостійні системи чи утворюють системи нового типу разом з природною основою і наскільки вони стійкі? Як людина змінює структуру та функції ландшафту, наскільки ці зміни необоротні? Яким динамічним змінам підлягає ландшафт у результаті людського впливу?

На всі ці питання не зараз не можна дати вичерпну відповідь, але потрібно почати з аналізу результатів вчених, які працювали і працюють з проблемою впливу людини на ландшафти [20, с.38-44].

Для вивчення антропогенних впливів на ландшафти використовують системний, ландшафтний, екологічний, ландшафтно–екологічний підходи, а також принципи оптимізації природного середовища. Дослідження антропогенного навантаження та трансформацій геосистем потребує визначення основних термінів та понять.

Вплив на довкілля — вилучення з довкілля або привнесення в нього речовин, енергії, тепла, інформації, в результаті чого відбувається зміна компонентів, характеристик, параметрів довкілля, викликаних діяльністю людини.

Наслідки впливу — як позитивні так і негативні дії, що відбуваються у результаті змін компонентів довкілля, що відчувають вплив діяльності людини і впливають на функціонування технічних об'єктів, умови життя та діяльності населення, функціонування інших геосистем.