Основними географічними кліматотвірними чинниками є:
1. Географічна широта.
2. Висота над рівнем моря.
3. Розподіл суходолу і водних в.
4. Орографія поверхні суші.
5. Океанічні течії.
6. Рослинний, сніговий, льодовиковий покрив.
7. Діяльність людини.
Першим і дуже важливим фактором клімату є географічна широта. Від неї залежить зональність в розподілі елементів клімату.
Висота над рівнем моря також є географічним фактором, що визначає клімат. Атмосферний тиск з висотою падає, сонячна радіація і ефективне випромінювання збільшуються, температура, як правило, знижується, масова частка водяної пари також зменшується.
Розподіл суходолу та океанів на поверхні планети є ефективним кліматотвірним фактором. Саме з ним пов'язаний поділ кліматичних типів на морські та континентальні.
Океанічні течії створюють особливо різкі відмінності в температурному режимі поверхні моря і тим самим впливають на розподіл температури повітря та на атмосферну циркуляцію. Стійкість океанічних течій призводить до того, що їх вплив на атмосферу має кліматичне значення.
Густий трав'яний покрив зменшує добову амплітуду температури грунту і знижує її середню температуру. Вплив рослинного покриву має здебільшого мікрокліматичне значення. Сніговий покрив зменшує втрату тепла поверхнею і коливання її температури.
Людина впливає на клімат через свою господарську діяльність гається вплив людини на мікроклімат (смоги, зміни у водному режимі, вирубка лісів), так і на макрокліматичні умови (викиди парникових газів, опустелювання.
Экономика Казахстана. По мнению международной Организации экономического сотрудничества и развития OECD экономика Казахстана за последние несколько десятилетий через длительный период устойчивого роста с уверенным повышением величины валового внутреннего продукта на душу населения. Это улучшению социоэкономических условий жизни граждан страны, снизило уровень бедности и повысило рыночную активность. Основным локомотивом развития страны стал масштабный экспорт минеральных и энергетических ресурсов. Благодаря ему до падения цен на нефть в 2014 году экономика Казахстана имела положительный баланс внешней торговли[14].
Экономика Казахстана
Central Downtown Astana 2.jpg
Деловой центр Нур-Султана
Валюта
Tenge symbol.svg Тенге (KZT)
Статистика
ВВП
205,539 млрд долл. (2018) [1]
Рост ВВП
▲ 4,1 % (2018) [2]
▲ 1,2 % (2015)
▲ 4,1 % (2014)[2]
▲ 6,0 % (2013)[3]
▲ 5 % (2012)[4]
▲ 6,6 % (2011)[4]
▲ 7,0 % (2010)[4]
ВВП на душу населения
по ППС $ 27,864 (2018)[5]
Инфляция (ИПЦ)
13,6 %[6]
Население за чертой бедности
2,72 % (2019)[7]
Индекс человеческого развития (ИЧР)
58-е место (2018)[8]
Экономически активное население
9,02 млн чел. (декабрь 2013)[9]
Уровень безработицы
4,9 % (2016)[10]
Основные отрасли
добыча нефти, газа, урана, цветных и чёрных металлов; а также уголь, железная руда, марганец, хромиты, свинец, цинк, медь, титан; производство локомотивов, пассажирских и грузовых вагонов, силовых агрегатов, автомобилей, тракторов и другой сельскохозяйственной техники, строительные материалы, продукты питания
Внешняя торговля
Экспорт
▲ $ 75,7 млрд (2016 г.)[11]
Статьи экспорта
нефть и нефтепродукты, металлы, химические вещества, машиностроение, зерно, шерсть, мясо
Импорт
▲ $ 67,3 млрд (2016 г.)[11]
Статьи импорта
техника и оборудование, металлические изделия, продукты питания
Государственные финансы
Государственный долг
▲16 % от ВВП ($ 58,33 млрд) (2016)[12]
Внешний долг
▼105,9 % ВВП ($ 167,5 млрд) (2017)[13]
Если не оговорено иное, все данные указаны в долларах США
Такая зависимость страны от внешнего с на нефть, газ и природные ископаемые рассматривается в средне и долго перспективе как потенциальная угроза и препятствие для развития её научно-технического и инновационного потенциала. Из-за низкого уровня диверсификации экономики значительная масса рабочей силы в Казахстане всё ещё заняты в сельском хозяйстве. Одним из достижения экономической диверсификации считается переключение национальной индустрии на производство товаров с высокой прибавочной стоимостью. Как предполагается правительством страны, это позволит увеличить производительность труда и в долго перспективе продлить период равномерного экономического развития[14].
