верхні шари атмосфери Землі постійно надходить 174 PW (петават) сонячного випромінювання (інсоляції)[1]. Близько 6 % інсоляції відбивається атмосферою, 16 % поглинається нею. Середні шари атмосфери в залежності від погодних умов (хмари, пил, атмосферні забруднення) віддзеркалюють до 20 % інсоляції та поглинають 3 %.
Атмосфера не тільки зменшує кількість сонячної енергії, що досягає поверхні Землі, але і дифузує близько 20 % з того що надходить, та фільтрує частину його спектру. Після проходження атмосфери близько половини інсоляції перебуває у видимій частині спектру. Друга половина перебуває переважно в інфрачервоній частині спектру. Тільки незначна частина цієї інсоляції припадає на ультрафіолетове випромінювання[2][3].
Сонячне випромінювання поглинається поверхнею суходолу, океанами (покривають близько 71 % поверхні земної кулі) і атмосферою. Абсорбція сонячної енергії через атмосферну конвекцію, випаровування і конденсацію водяної пари є рушійною силою кругообігу води та керує вітрами. Сонячне проміння абсорбоване океаном та суходолом підтримує середню температуру на поверхні Землі, що нині становить 14 °C[4]. Завдяки фотосинтезу рослин, сонячна енергія
Розсіювання сонячної енергії під час її проходження крізь атмосферу, де вона частково поглинається й остаточно відбивається поверхнею (пустелі, снігові простори, моря) до космосу. Значення виражено в Петаватах.
може перетворюватись на хімічну, що зберігається у вигляді їжі, деревини та біомаси, яка зрештою перетворюється на викопне паливо[5].
Перспективи використання
Докладніше: Сонячна енергетика
Сонячна енергія є джерелом енергії вітру, води, тепла морів, біомаси, а також причиною утворення протягом тисячоліть торфу, бурого і кам'яного вугілля, нафти і природного газу, однак ця енергія опосередкована і накопичена протягом тисяч і мільйонів років. Енергію Сонця можна використовувати і безпосередньо, як джерело електроенергії і тепла. Для цього потрібно створити пристрої, які концентрують енергію Сонця на малих площах і в малих обсягах.
Загальна
У цей час працюють нагрівальні пристрої, які накопичують енергію Сонця, а також дослідні зразки електродвигунів і автомобілів, які використовуюревернуті поглиначі, і багатошаровість та багаторазові ефекти.[40]. Ці опріснювачі можуть працювати в пасивному, активному і змішаному режимах. Подвійно-схилі дистилятори, найбільш економічно вигідні для окремих побутових потреб, т
Южно-Африканская Республика (ЮАР) расположена в южной части Африканского материка, ее омывают воды Атлантического и Индийского океанов. На территории ЮАР расположены небольшие самостоятельные государства Свазиленд и Лесото.
ЮАР — республика. Глава государства — президент. Законодательный орган — двухпалатный парламент (Сенат и Национальное собрание).
Административно-территориальное деление страны: 9 провинций: Восточный Кейп, Западный Кейп, Северный Кейп, Свободный Штат, Северо-Западная Провинция, Северная Провинция, Квазулу-Наталь, Мпумаланга, Готенг.
Административная столица — Претория (1000 тыс. чел.), резиденция парламента — Кейптаун (2000 тыс. чел.), центр судебной системы — Блумфонтейн.
