Вещество, из которого состоит Земля неоднородно, масса распределяется неравномерно. Значит фигура Земли отклонятся от правильной формы шара, кроме на планету воздействует гравитационноео поле Галактики.
Факторы влияющие на форму Земли:
• размерыв планеты,
• распределение в ней плотностей,
• скорость осевого вращения.
Поэтому исходя из анализа всей совокупности этих факторов и матеманических измерений, можно заключить, что форма Земли геоид - геометрически неправильное тело, ограниченное уровенной поверхностью ("приплюснута" у полюсов (Полярный радиус - 6356,8 км) и "выпуклая" на экваторе (Экваториальный радиус - 6378,1 км)). Конечно же физическая же поверхность Земли, осложненная горами и впадинами не совпадает и с поверхностью геоида, отступая от него на несколько километров (Максимальная высота физической поверхности над геоидом 8848 м (г. Джомолунгма), максимальная глубина 11022 м (Марианская впадина), поэтому сила тяжести все время стремится выровнять поверхность Земли, привести ее в соответствие с поверхностью геоида.
На основании изучения движения искусственных спутников Земли было установлено, что Земля имеет сердцевидную форму, т.е. северный полюс ее приподнят, по сравнению с южным, примерно на 30 м (полярная асимметрия). Такую форму Земли предложено называть кардиоид.
Таким образом, точного математического обозначения форма земли не имеет, именно поэтому в геодезических измерения в России и некоторых других странах используется название квазегеоид. Это приближение к геоиду.
Азія — друга частина світу, що розміщена на материку Євразія. Вона має величезні розміри і розташована в усіх географічних поясах Північної півкулі, що зумовило надзвичайне розмаїття її природи. Тут височить найвища вершина, знаходиться найглибша западина суходолу, а також — полюс холоду всієї Північної півкулі. Значні за площею лісові масиви змінюються великими пустельними В Азії проживає більша частина населення Землі. Водночас поряд із густозаселеними регіонами тут є й такі, де на великих територіях немає жодної людини. Азія є одним із осередків зародження людства і розвитку світової культури. Тисячоліття господарської діяльності людини призвели до значних змін її природних комплексів.
Географічне положення. Азія — найбільша частина світу. Вона охоплює площу близько 43,4 млн км кв., що становить приблизно 30% усього суходолу. Азія значно витягнута з півночі на південь, від мису Челюскін (крайня північна точка) до мису Піай (крайня південна точка), а також із заходу на схід. Крайня її східна точка — мис Дежньова, західна мис Баба, що на півострові Мала Азія.
Азія — єдина частина світу, яку омивають води всіх чотирьох океанів земної кулі. Береги Азії дуже порізані і моря подекуди глибоко врізаються в суходіл. На півночі виділяють два великих півострови — Таймир і Чукотський. На сході великі моря відокремлені півостровами Камчатка і Корея та ланцюжками островів. На півдні розташовані три великих півострови — Аравійський, Індокитай, Індостан. Їх омивають води Аравійського моря, Бенгальської затоки, Червоного моря та Перської затоки. На південному сході Азії знаходиться величезний архіпелаг островів.
Незважаючи на глибоку порізаність берегової лінії Азії, вплив океанів на її природу обмежений. Пояснюється це величезними розмірами Азії та особливостями рельєфу