ответ: Землетрясения — толчки и колебания земной поверхности, вызванные разрывами и смещениями в литосфере. Место смещения – очаг землетрясения – находится обычно на глубине нескольких десятков км. от поверхности. Распространяющиеся от него во все стороны сейсмические волны и вызывают землетрясение. Наибольшей силы они достигают непосредственно над очагом – в эпицентре землетрясения.
Сила землетрясения по степени вызванного им разрушения или по количеству выделившейся энергии измеряется в по шкале Рихтера.
Большинство землетрясений приурочено к окраинам литосферных плит, к местам их столкновения. Пояс сильных, часто возникающих землетрясений окружает Тихий океан. Другой высокосейсмичный пояс тянется то Атлантического океана через Центральную Азию до Тихого. Сейсмически активный пояс проходит через Восточную Африку, Красное море, Памир, Тянь-Шань, котловину Байкала, Становой Хребет. Сейсмически активны срединно-океанические хребты.
Возникновению землетрясений могут люди. Они перемещают колоссальные объемы горных пород, создают огромные водохранилища, строят гигантские города и т. д., изменяют нагрузку на литосферу.
Объяснение: все правильно я сам братику он в 6 я в 8
Объяснение:
Міссурі починається в злитті річок Медісон, Гіллатін та Джефферсон у штаті Монтана, і впадає в Міссісіпі на північ від Сент-Луїса (Міссурі)
Спускаючись з гір поблизу містечка Каскейд однойменного округу, річка тече на північний схід до міста Грейт-Фолс, де вона падає у вигляді серії водоспадів. Після цього Міссурі тече на схід, через мальовничий регіон каньйонів, відомий як Розломи Міссурі.
У міста Омаха Міссурі зустрічає свій найдовший приток — річку Платт, що впадає із заходу. Нижче річка становить невелику частину кордонів штатів Небраска й Міссурі, а далі — Канзасу і Міссурі.
Міссу́рі — притока річки Міссісіпі, що протікає територією США. Міссурі починається в злитті річок Медісон, Гіллатін та Джефферсон у штаті Монтана, і впадає в Міссісіпі на північ від Сент-Луїса (Міссурі). Річка 3 767 км завдовжки, [1], а її басейн вкриває майже одну шосту території Північної Америки. Залежно від того, чи її довжина підраховується від головних джерел приток річки (тобто від озера Ітаска у штаті Міннесота), або від їх злиття, де Міссурі вперше отримує свою назву (біля Трі-Форкс, Монтана), ця річка є другою або третьою у Сполучених Штатах за довжиною. До реалізації програми Піка-Слоана вона була найдовшою після Міссісіпі (якщо її довжина підраховувалася разом з Міссурі) річкою в США.
Система річок Міссісіпі-Міссурі — третя найдовша річкова система у світі. Згідно з Армійським інженерним корпусом, Міссурі забезпечує близько 45 відсотків стоку Міссісіпі біля Сент-Луїса. Середній стік Міссурі в гирлі становить приблизно 1 050 м³/с, порівняно з 1 300 м³/с у Міссісіпі після впадання річки Іллінойс приблизно на 28 км вище злиття річок. Перетинає річка помірний та субтропічний кліматичні пояси, переважно у степах, вологих лісах та областях високої поясності. Міссурі впадає у Мексиканську затоку, яка розташована між Північною Америкою і Карибським морем, які відносяться до Атлантично — океанічного басейну. Болота, які є притоками річки, забруднюють Міссурі і тому в таких районах річки судноплавство не поширюється або навіть заборонене.
Чорноногі називають її Велика річка.[1]
