Пытанни да першага акта п'есы Янки Купалы Паулинка 1.Прагледзьце видэаролик да спектакля "Паулинка". Ци захацелася вам наведаць гэты спектакл и чаму?
2.Падбярыце эпитэты да назвы Пьесы. Якой вам уяуояецца Паулинка пасля першага знакомства з тэкстам твора?
3.Пазнаемцеся з фотаздымками персанажау камедыи и назавице их имена и прозвишчы. Яких двух герояу няма на фотаздымках?
4.Чаму Паулинка и Яким Сарока сустракаюцца у сакрэце ад бацькоу?

Можете не на все отвечать, любой ответ на любой вопрос подойдёт, только если можно быстрее
​

Одним з факторів впливу на ефективне формування економічних відносин у сучасній економіці є масштабні іноземні інвестиції, що забезпечують розвиток діючих виробництв і підприємств, покращують систему їх управління, впроваджують новітні технології і

розвитком фінансового сектору, прямими іноземними інвестиціями та економічним зростанням в Індії досліджено у роботі Аггарвал Віпін Кумар та Найяр Рішика [5]. Дослідження Р. Венкатесан [6]

Виділення невирішених частин загальної проблеми. Враховуючи прагнення України покращити свій інвестиційний клімат, необхідним є удосконалення організаційної та правової бази, що зможе цьому сприяти. На наш погляд, для підвищення конкурентоспроможності української економіки та привабливості країни для іноземних інвесторів доцільно використовувати іноземний досвід, у тому числі й Індії, дослідженню якого вітчизняними авторами приділено недостатньо уваги.

Мета статті. Визначення можливостей застосування досвіду Індії для стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій в Україну.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні сучасна Індія є країною-прикладом, що динамічно розвивається, має потужну промисловість і військово-цивільну інфраструктуру, значні трудові ресурси, різноманітну мінерально-сировинну базу, зростаючий науково-технічний потенціал і сектор послуг, який швидко розширюється, а

відновлюють такі

розвинені виробнича,

інфраструктури, транспортна і ринкова.

як

Для багатьох держав світу, у тому числі, й для України, залучення іноземних інвестицій є досить актуальною проблемою. В Україні обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) є незначним, а темпи їх залучення досить повільні. Тому, на наш погляд, доцільно дослідити досвід Індії, яка сьогодні є однією з країн-лідерів по залученню прямих іноземних інвестицій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що тема є предметом уваги вчених. Так, Н. В. Галищева [1], В. Г. Кандалинцев [2] та К. Я. Ревіна [3] у своїх працях досліджували інвестиційний клімат Індії, напрями залучення ПІІ в індійську економіку, причини привабливості Індії для іноземних інвесторів. Памі Дуа та Реетіка Гарг [4] у дослідженні розглядають макроекономічні фактори, що лежать в основі потоків ПІІ в Індію. Причинно-наслідковий зв'язок між

присвячено ролі прямих іноземних

інвестицій у розвитку Індії.

Вісник економіки транспорту і промисловості No 65, 2019

Объяснение:

Древнегреческие мифы говорят, что жили-были когда-то три сестры горгоны – сфено, эвриала и медуза. вот в честь последней и назвали животное. хорошие были сестры, только при взгляде на них все живое превращалось в камень, и не мудрено – вместо волос у них были шевелящиеся змеи. да и остальной вид не внушал доверия. но вы не бойтесь смотреть на медуз. на самом деле они красивы. причудливые фонарики, люстры, блюдца и зонтики со щупальцами, и все это , эфемерное, часто окрашенное нежнейшими голубыми, лиловыми, бурыми и розовыми красками. их медленные грациозные танцы в воде завораживают. можно от них и «окаменеть». правда, не от взгляда, а от прикосновения. яд медуз парализует неосторожно подплывших к ним рыбок. но и людям от медуз достается. медузы относятся к классу кишечнополостных. они устроены просто – нечто вроде двухслойного мешка или шапки с подкладкой. наружный слой клеток соответствует нашей коже, а внутренний слой клеток, подкладка – это рот и желудок. впрочем, рот – не совсем и рот, поскольку остатки не переваренной пищи тоже удаляются через него. более всего у медуз интересны так называемые стрекательные клетки. все медузы ими. они выглядят как капсулы, наполненные ядом. внутри клетки закручена в спираль длинная полая нить, снаружи торчит махонький чувствительный волосок. чуть тронь его, нить выворачивается из капсулы и втыкается в жертву. по нити впрыскивается яд. человек для медузы чересчур крупная добыча, и, в большинстве случаев, ожог медузы не смертелен, хотя и неприятен. однако чем крупнее медуза данного вида, тем хуже последствия от встречи с нею. каких же размеров бывают медузы? самые разные – от булавочной головки до двухметровых гигантов. хотите конкретные цифры? в книгу гинесса занесена медуза цианея волосатая, выловленная в северо-западной части атлантики в 1865 году. ее шляпка была 2,28 метра в поперечнике, а щупальца простирались на 36,5 метра. то есть, если растянуть щупальца в разные стороны, длина такой медузы составит 75 метров. это самое длинное животное на земле! щупальца цианеи – это тысячи тонких и липких малиново-бурых нитей. скопления медуз образуют поля жгучей паутины площадью десятки тысяч квадратных метров. именно об этой медузе повествуется в красочном рассказе конан дойла «львиная грива». но рассказ не совсем , убить человека цианея вряд ли способна. чем дальше от родных берегов к югу, тем больше в море медуз, тем сильнее они жалят. в средиземном море нас могут «осчастливить» желеобразные создания с такими красивыми именами как хризаора, харибда, котилориза. в 1976 году там впервые появились светящиеся медузы пелагии, контакт с которыми способен вызвать не только жгучую боль, но и шок. живут в средиземном море и физалии – удивительные создания, главный ареал которых находится в более теплых южных морях. честно говоря, физалия – это не совсем медуза. это колония из нескольких сотен медуз и полипов, каждый из которых выполняет какую-либо функцию. одни из них добывают пищу, другие ее переваривают, третьи защищают колонию от врагов. но внешне это выглядит как отдельный организм. организм этот красив. представьте, по морю плывет поплавок размером с голову человека, окрашенный в переливчатые цвета от голубого и синего до лилового и розового. так и тянет взять его в руки. но под этим плавательным пузырем находятся 15-20 метров ядоносных щупальцев! яд физалии сходен по действию с ядом кобры. случайное прикосновение к ней вызывает сильнейший ожог, тело покрывается волдырями, набухают лимфатические железы, перехватывает дыхание. описаны и смертельные исходы. так что, отправляясь зимой погреться на чужедальних берегах, будьте