у 1903–1911 рр. проводив ічні дослідження басейну ріки дністер (підкарпаття і поділля); розробляв теоретичні й методичні основи ії, обґрунтував структуру ічної науки; підготував її понятійно-термінологічного апарату. напередодні 1-ї світової війни розробляв основи фізичної ії й ії україни в її етнічних межах. з початку світової війни заклав основи української політичної і воєнної ії, обґрунтував територіально-ічний аспект державної незалежності української нації, популяризував економіко-, соціально- й ічні знання про україну серед європейських народів.
степан рудницький зробив значний внесок у розвиток фізичної, політичної та соціально-економічної ії україни, а також історичної ії та ії населення нашої держави, картографії. він є автором понад 150-ти наукових праць, багатьох карт. писав українською, німецькою та польською мовами, праці видавалися також французькою, ійською, чеською, італійською, угорською, шведською мовами, що сприяло популяризації знань про україну, її територію і народ. підготував і видав шкільні підручники з ії україни. своїми науковими працями с.рудницький охоплював не лише питання ії, але й проблеми суміжних наук – історії, астрофізики, геології, політології, етнографії. як зазначає проф. о. шаблій, „наукові і науково-популярні праці с. рудницького є вагомим вкладом у підвалини української державності в той складний час, коли перед нею однозначно стояло питання: „бути чи не бути? ”, в становлення національної самосвідомості українського народу. за своїм значенням у царині українознавства вони співмірні з науковим внеском акад. м.грушевського”.
этот поход является вторжением в сибирское ханство, которое произошло в период с 1581 по 1585 годы. именно с этого похода считается освоение сибири.
в походе участвовало 840 человек, собрали которых строгановы.
о походе не знали цари, а все участвующие преимущественно были представлены волжскими казаками, татары, немцы.
в рамках похода казаки впервые встретились с сибирскими татарами в туринске, который сейчас является свердловской областью. князь епанчи обстрелял казаков, а те использовали пушки и пищали против него.
далее казаки совершили грабеж тюмени, украв драгоценные металлы и меха.
следующий бой случился в устье туры, а затем у караульного яра, и еще одно у карачин-городка. следом казакам пришлось встретиться с ханом кучумом в сопровождении войска из 15 тысяч человек. кучум совершив набег на пермь потерпел поражение и бежал в ишимскую степь.
затем казаки захватили маметкула, который был военачальником кучума. это было в 1582 году на реке вагае. там же умер ермак, и практически все казаки, за исключением одного, который был вестником происходящего там.
в целом, вместе со смертью ермака как таковой закончился и поход на сибирское ханство, который имел безусловно большое значение для дальнейшего освоения сибири.
