жер бетіндегі табиғи қорлардың, оның ішінде өсімдіктер жамылғысының басты бір типі. Құрамында бір-біріне жақын өскен ағаштың бір немесе бірнеше түрлері бар табиғи кешен. Құрамы мен өсуіне қарай мәңгі жасыл, қылқанды, ақшыл қылқанды, күңгірт қылқанды, жапырақты, ұсақ жапырақты, жалпақ жапырақты, тропиктік, муссондық, мангрлық және т.б. ормандар деп бөледі. Орманның құрылымы ортаның физикалық-географиялық жағдайларына, өсімдіктердің түрлік құрамы мен биологиялық ерекшеліктеріне байланысты болады. Ол топырақ түзілуіне, климатқа, ылғал айналу процесіне және т.б. әсері көп, тропосферамен өзара белсенді әрекетте болады да, оттек пен көміртектің алмасу деңгейін анықтайды (ең ірі орманды аймақтар атмосферадағы оттектің шамамен 50%-ын "өндейді"). Құрлықтың 27%-ынан астамын алып жатқан орман — географиялық ландшафт элементі. Орманда ағаш, бұта, шөптесін өсімдіктер, мүк, қына, т.б. өседі.[1][2]
1.карти і атласи, космічні зйомки;довідники;географічні, книги і журнали;звіти про наукові дослідження і пошуки.
2.
Географічна карта - зображення у певному масштабі території земної поверхні на площині, виконане за до умовних знаків із застосуванням картографічної проекції.
3.
За охопленням території карти бувають: 1) світові (карти світу та півкуль); 2) карти материків; 3) карти великих регіонів (Західна Європа, Східна Азія та ін.); 4) карти окремих держав; 5) карти областей, міст.
За змістом всі карти підрозділяються на загально географічні та спеціальні.
Загально географічними називаються карти, на яких з однаковим ступенем повноти і подробиці зображуються елементи місцевості: гідрографія, рельєф, рослинність, населені пункти, шляхи, кордони, різні місцеві предмети тощо Спеціальними називаються карти, на яких більш повно зображуються окремі елементи змісту загально географічних карт або показуються інші природні і суспільні явища, не відображувані загально географічними картами.
За масштабом карти класифікують на:
оглядові — більший з 1 : 1 000 000;
оглядово-топографічні — від 1 : 1 000 000 до 1 : 500 000;
дрібномасштабні — від 1 : 200 000 до 1 : 100 000;
середньомасштабні — від 1 : 50 000 до 1 : 25 000;
крупномасштабні — від 1 : 10 000 до 1 : 5000, загальногеографічні карти такого масштабу називають топографічними;
топографічні плани — від 1 : 2000 до 1 : 500.
Відмінні за масштабом карти мають різну точність і детальність зображення, ступінь генералізації і нерідко різне призначення.
