Вихід Британії з Євросоюзу може значно вплинути не тільки на прийняті сторонами зобов'язання, але й на загальну мету правочину.
Окремою проблемою стане питання виконання укладених контрактів, зокрема наявності робочої сили, що здатна виконувати взяті зобов'язання, наприклад, за підрядними контрактами (виконання робіт), контрактами на надання послуг і аутсорсинг. Зміна трудового та міграційного законодавства (наприклад, незастосування Директиви 2004/38/ЄС) суттєво змінить розстановку сил і цінову політику на ринку трудових ресурсів, стимулюючи британські компанії заохочувати зайнятість своїх громадян.
Важливо також відзначити, що Великобританія може не імплементувати у національне законодавство положення про захист персональних даних, такі як European General Data Protection Regulation (GDPR), що свою чергою позбавить її необхідного комплаєнсу з GDPR під час роботи з неєвропейським бізнесом, але при цьому Великобританія втратить свій статус "безпечної гавані" для передачі персональних даних, без передачі й обробки яких просто не обійтися при укладанні, намірі укласти й виконанні контрактів.
На перший погляд, як своєрідний захід "самооборони" від Brexit можливо було б використовувати умову контракту про різку й непередбачену зміну обставин, за яких було укладено договір (т. зв. frustration of contract clause), що позбавляє сторони можливості виконати контракт належним чином або виключає повністю комерційну мету контракту, однак у цьому випадку суд буде враховувати сукупність фактів у кожному конкретному випадку.
Враховуючи зазначене, можна сказати, що Brexit безумовно впливатиме на комерційні контракти, однак до закінчення двох років з моменту референдуму сторони, що перебувають у договірних відносинах, ще мають можливість переглянути свої позиції після Brexit з метою пошуку консенсусу й оптимальних умов співпраці, вигідної обом сторонам.
