Чому люненбург належить до світової спадщини юнеско​

Сибирский федеральный округ

Язык

Скачать PDF

Следить

Править

Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 7 марта 2020; проверки требуют 7 правок.

Сиби́рский федера́льный о́круг (СФО) — федеральный округ в сибирской части Российской Федерации. Образован Указом Президента РФ от 13 мая 2000 года.

Федеральный округ РФ

Сибирский федеральный округ

Map of Russia - Siberian Federal District (2018 composition).svg

Образован

13 мая 2000

Центр ФО

Coat of Arms of Novosibirsk.svg Новосибирск

Территория — площадь

4 361 757 км² (25,5 % от РФ)

Население

↘17 118 387[1] чел. (2020)

(11,67 % от РФ)

Плотность

3,33 чел./км²

Количество субъектов

10

Количество городов

116

Объём пром. производства

12,4 % от РФ (2001)

ВРП

7 134 млрд руб. (2016)[2]

ВРП на душу населения

369 150 руб./чел. (2016)[3]

Полпред

Меняйло, Сергей Иванович[4][5]

Официальный сайт

sfo.gov.ru

Имеет в своём составе 10 субъектов РФ, среди которых есть как республики, так и края и области.

Территория округа составляет 25,47 % от территории РФ (вторая по размеру, ненамного уступающая Дальневосточному федеральному округу). Имеет как сухопутные, так и морские границы.

Административный центр и крупнейший город округа — Новосибирск, является также крупнейшим городом в азиатской части России.

Указом Президента России № 632 от 3 ноября 2018 года из состава федерального округа исключены Республика Бурятия и Забайкальский край, данные территории переданы в Дальневосточный федеральный округ[6].

Географическое положение Сибирского федерального округа

Объяснение:

Надеюсь понятно

Відкриття Америки пов'язано з ім'ям Христофора Колумба - самого знаменитого першовідкривача у світі.

Він народився в Генуї у 1451 р., а перше своє плавання здійснив у Східне Середземномор'я в 1474-1475 рр., Потім він плавав до Португалії і Англії. 1479-1481 рр. він провів на острові Порто-Санто, де одружився на дочці італійського моряка, від якого успадкував морські карти і щоденники. У 80-х рр. Колумб влаштувався в Лісабоні, звідки зробив декілька морських походів на південь, а також намагався домовитися з португальським урядом про спорядження великої експедиції, плани якої він виношував багато років: Колумб мріяв відкрити найкоротший шлях на Далекий Схід - в Індію та Китай.

Його основна ідея полягала в тому, щоб рухаючись на Захід (хоча багато його сучасників все ще вважали, що земля плоска, Колумб був впевнений, що вона має форму кулі), досягти берегів багатьох східних країн. Крім того, він прагнув знайти нові землі й невідомі острови, що лежать, як він думав, далеко в Атлантиці. Однак його плани не були підтримані португальським урядом. Тоді Колумб звернувся до іспанської королівської пари - Фердинанду і Ізабеллі. Вони піддалися його доводів і виділили йому необхідні кошти для експедиції.

3 серпня 1492 іспанська ескадра Колумба, що складається з флагманського корабля "Санта-Марія" та двох каравел - "Нінья" та "Пінта", на борту яких перебувало 104 людини, відпливла з Іспанії, Кораблі Колумба відрізнялися високими морехідні якості і були добре оснащені.

Розробляючи маршрут, Колумб користувався карткою, складеної його співвітчизником Паоло Тосканеллі. Згідно з розрахунками Тосканеллі, до Китаю було 5000 морських миль (насправді 11 760). Сам же Колумб зупинився на цифрі 3500 миль, так що, коли на 74-й день (12 жовтня 1492 р.) на горизонті з'явилася земля, він був упевнений, що це один з японських островів. Насправді це був один з островів архіпелагу Багамського, який і понині носить назву, дане Колумбом - Сан Сальвадор. Три місяці кораблі Колумба борознили води Карибського моря, сподіваючись дістатися до Китаю та Індії.

28 жовтня Колумб досяг Куби, а 6 грудня - Гаїті, де заснував іспанську колонію. На початку січня 1493 р. він оговтався в зворотний шлях і 15 березня досяг берегів Іспанії. 12 жовтня 1492 - офіційна дата відкриття Америки.

На організацію другий його експедиції (1493-1495) іспанська королівська чета відпустила, значно, великі гроші. Її головним підсумком стало відкриття Малих Антильських островів. В результаті третього плавання (1498) він досяг власне американських берегів - гирла річки Орина. Величезні запаси прісної води, занадто великі для звичайного острова, підвели його до думки про те, чи не є відкриті ним землі новим, раніше не відомим материком. Однак він не прийняв цю ідею як керівництво до дії і не обстежив узбережжі. Четверте - і останнє - плавання Колумба відбулося в 1502 р., а в 1506 р. він помер, так і не дізнавшись істинного значення скоєних ним відкриттів.

У 1499-1504 рр. в дослідженні берегів Південної Америки взяв участь італійський вчений-космографії Америго Віспуччі. Він першим публічно висловив думку про те, що ці землі є самостійний материк, який слід вважати Новим Світом.
На честь Америго Віспуччі німецький картограф Мартін Вальдемюллер на своїй карті світу, яка була створена у 1507 р., назвав цей материк Америкою.