Річка — це природний водний потік, що протікає в зниженнях рельєфу, створених її рухом.
Кожна річка має свій витік та гирло (пригадай, що означають ці поняття). Витоком річки може бути озеро, болото, джерело, а в горах — льодовики. Будь-яка річка тече по звивистому заглибленню, яке простягається від витоку до гирла. Це — річкова долина (мал. 50). За зовнішнім виглядом вона нагадує великі сходинки. Частина долини, що зайнята водним потоком постійно, називається річищем. Долини рівнинних річок широкі, звивисті. Гірські річки мають глибокі вузькі долини, які часто захаращені великим камінням. Та частина річкової долини, що заливається водою в період повені, називається заплавою. В Україні заплави річкових долин заливаються водою навесні, під час танення снігів. Вище заплави розташовані тераси, що колись були заплавами. Це сліди діяльності вод річок в час, коли річкова долина була мілкішою.
