Объяснение:
Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.
В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.
Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин
