Карта прикреплена к ответу.
Объяснение:
Каспийское - 42° с. ш. 51° в. д., Евразия (расположено на стыке Европы и Азии).
Байкал - 53° с. ш. 108° в. д., Евразия (Азия, РФ).
Чад - 13° с. ш. 14° в. д., Африка (Центральная Африка).
Иссык-Куль - 42° с. ш. 77° в. д., Евразия (Центральная Азия, Киргизия).
Виктория - 1° ю. ш. 33° в. д., Африка (Восточная Африка).
Танганьика - 5°30′ ю. ш. 29°30′ в. д., Африка (Центральная Африка).
Ньяса - 12° ю. ш. 35° в. д., Африка (Восточная Африка).
Ладожское - 61° с. ш. 32°″ в. д., Евразия (Европа, РФ).
Онежское - 62° с. ш. 35° в. д., Евразия (Европа, РФ).
Великие озера - система пресноводных озер (пять крупнейших из которых: Верхнее, Гурон, Мичиган, Эри и Онтарио), 45° с. ш. 84° з. д., Северная Америка (на территории США и Канады).
Аральское - 45° с. ш. 60° в. д., Евразия (Средняя Азия).
Эльтон - 49° с. ш. 47° в. д., Евразия (Европа, РФ).
Баскунчак - 48° с. ш. 47° в. д., Евразия (РФ).
Мертвое - 31° с. ш. 35° в. д., Евразия (Западная Азия).
Титикака - 16° ю. ш. 69° з. д., Южная Америка (Горный Запад, Анды).
Объяснение:
Лі́сохімі́чна промисло́вість — галузь лісової промисловості, що об'єднує виробництва, основані на хімічній переробці деревини. До лісохімічної промисловості належать: суха перегонка деревини, вуглевипалювання й різні види каніфольно-скипидарних виробництв.
Основна продукція: деревне вугілля, оцтова кислота, метиловий спирт, деревна смола, деревний генераторний газ, деревнооцтовий порошок, ефіри, деревноспиртові розчинники, формалін, деревносмоляні антиокислювачі, флотаційні масла, каніфоль, скипидар, різні види ефірної олії тощо. Продукція широко використовується в різних галузях народного господарства. Сировиною є переважно соснові пеньки, живиця сосни, дров'яна деревина листяних порід, деревні відходи деревообробної промисловості, а також деякі продукти сульфатно-целюлозного виробництва. В Росії лісохімічна переробка деревини, зокрема смолокуріння й вуглевипалювання, відома з 12 ст. У 1913 році була представлена дрібними підприємствами з вуглевипалювання, дьогтекуріння, смолокуріння, сухої перегонки деревини тощо. В СРСР лісохімічна промисловість була потужною галуззю, яка виробляла понад 50 найменувань продукції. В Україні перші лісохімічні промислові підприємства виникли у 2-й пол. 19 ст. Значного розвитку ця галузь набула в післявоєнні роки. В 1978 в республіці діяло 6 спеціалізованих підприємств: Великобичківський лісохімічний комбінат імені І. П. Локоти, Перечинський лісохімічний комбінат, Свалявський лісохімічний комбінат, а також Вигодський дослідний лісокомбінат, Коростенський і Славутський лісохімічні комбінати. У 1978 з республіці було вироблено 37,8 тис. т деревного вугілля з листяних порід, 4,2 тис. т оцтової кислоти (100%-ної), 30 тис. т формаліну, 9,2 тис. т етилацетату, 7,8 тис. т деревної смоли. На підприємствах встановлено найновіше устаткування, багато виробничих процесів механізовано й автоматизовано[1].
