Вариант 2. Уровень А
1. Укажите реки, которые относятся к бассейну Тихого океана:
а) Лена, Индигирка, Кама б) Ока, Нева, Терек
в) Камчатка, Анадырь, Амур г) Кубань, Иртыш, Ишим
2. От климата зависит:
а) скорость течения б) режим реки в) направление течения
3. Пограничное озеро России:
а) Байкал б) Онежское в) Ханка г) Чаны.
4. Дополните предложение.
Образовавшаяся из речных наносов перед устьем реки равнина, на которой река делится на рукава– это
а) дельта б) терраса в) меандра г) водораздел
5. Кратковременный подъем уровня воды в реке, вызванный поступлением в реку обильных осадков:
а) половодье б) паводок в) наводнение
6. В нашей стране преобладают реки:
а) с летним половодьем; б) с паводочным режимом; в) с весенним половодьем;
7. Большинство рек России имеет смешанное питание с преобладанием:
а) дождевого б) снегового в) подземного г) ледникового
8. Горные ледники распространены на :
а) Кавказе; б) Южном Урале; в) плато Путорана; г) Васюганье.
9. Для какого из регионов характерна наибольшая степень заболоченности территории?
а) Западная Сибирь; б) Урал;
в) Дальний Восток; г) Северный Кавказ.
10. Горной рекой является:
а) Волга б) Урал в) Терек г) Лена
Уровень В
1. Выберите правильные утверждения: ( )
а) Обь – крупнейший приток Иртыша в) Крупнейшие притоки Волги – Кама и Ока
б) исток Ангары – озеро Байкал г) в Байкал впадает 30 рек
2. Основные причины образования многолетней мерзлоты: ( )
а) снежные зимы в) покровное обледенение
б) продолжительные зимы г) морозные зимы д) многолетняя мерзлота
3. Установите соответствие. ( )
Озеро Происхождение озерной котловины
1. Телецкое а) тектоническое
2. Курильское б) ледниково-тектоническое
3. Ладожское в) искусственное
4. Братское г) вулканическое
1.
2.
3.
4.
Уровень С -
1. Определите по описанию реку: ( )
Относится к бассейну Северного Ледовитого океана, берет начало в горах Алтая. Речной бассейн реки вместе с притоками является крупнейшим на территории России.
а) Волга; б) Обь; в) Лена; г) Амур.
2. Какими цифрами на карте обозначены:
а) река Енисей;
б) река Вилюй;
в) река Индигирка;
г) река Печора;
д) озеро Онежское;
е) река Волга;
ж) Рыбинское водохранилище;
з) река Ангара;
и) река Урал;
к) река Ока.
галузевій структурі промисловості Італії переважають обробні галузі (76%). Провідна роль належить галузям машинобудування, хімічної промисловості, харчосмакової промисловості. Останніми роками зростає частка наукоємних галузей машинобудування. Змінюється і територіально структура промисловості: відбувається її децентралізація, переорієнтація на довізну сировину із розміщенням у припортових містах, зростання промислового потенціалу центра та півдня країни. В енергетичному балансі країні домінує нафта (понад 70%). Брак енергетичних ресурсів змушує імпортувати переважну кількість потрібних для економіки нафти (95% від споживання) та природного газу (60%). Нафта надходить морським шляхом з країн Перської затоки і переробляється на нафтопереробних підприємствах, розміщених в основному в портових містах. Газ експортується газопроводами з Росії, а також з Алжиру по газопроводу, прокладеному дном Середземного моря. Видобуваються невеликі кількості кам'яного вугілля.
Основна частина електроенергії (понад 200 млрд кВт/годин) виробляється на ТЕС - 65%. Працюють ТЕС на імпортному та власному вугіллі, частково на нафті, розміщуються біля нафтопереробних заводів або у великих містах, де орієнтуються на споживача. ГЕС виробляють 30% електроенергії і розміщені на альпійських річках, повний гідроресурс яких оцінюється у 56 млрд.кВт. АЕС в Італії не працюють після негативного рішення всенародного референдуму у 1987 році. Існують окремі об'єкти альтернативної енергетики.
Чорна металургія не має внутрішніх джерел сировини і орієнтується на імпорт, що зумовлює її розміщення у портових містах: Таранто (найпотужніший комбінат, 10 млн.тон сталі на рік), Неаполі, Генуї, Таранто та Пйомбіно. Переробні металургійні заводи розміщені в Турині, Мілані та Венеції, великих індустріальних центрах де накопичується багато металічного лому, а електрометалургія зосереджена поблизу джерел дешевої електроенергії - Больцано, Брешіа. На джерела електроенергії орієнтуються і підприємства кольорової металургії: алюміній виплавляється у Порто-Весме (Сардинія), Марчері, Больцано, цинк у Порто-Весме, Кротоне, свинець - у Порто-Весме, ртуть - у Тоскані. Італія виплавляє 25 млн т сталі і 250 тис. т алюмінію на рік. У виробництві сталі вагоме значення імпортного скрапу.
Машинобудування є найбільш динамічною галуззю. Ще не так давно в металообробці і машинобудуванні домінували Мілан, Турін і Ґенуя. Поступово ці галузі поширились на північний схід, а тепер і в Центр. Значними машинобудівними центрами стали Брешіа, Венеція, Трієст, Болонья, Флоренція і навіть Рим і Неаполь. Транспортне машинобудування є ключовою ланкою. Автомобілебудування представлене концерном "FIAT" із штаб-квартирою в Турині. Його виробничі потужності розміщені в Турині, Мілані, Модені, Больцано, містах П'ємонту і Ломбардії (автомобілі), Мілані, Емілії-Романії (трактори). Завод компанії "Alfa-Romeo" збудовано в Неаполі. Щорічно у Італії випускається до 2 млн автомашин. Окрім автомобілів, виробляються мотоцикли, мопеди, велосипеди. Суднобудівна промисловість розміщена в Трієсті, Генуї, Спеції, Ліворно, Таранто. Авіаційний транспорт виробляється в Турині, Неаполі, містах Ломбардії. У післявоєнній Італії набула розвитку електротехнічна промисловість та електроніка. Італія відома брендами пральних машин та холодильників у Комо, Варезе, Бергамо (8% та 12,5% від світового виробництва цих товарів відповідно). Окремі підприємства з виробництва електроніки розміщені у містах Південної Італії.
Хімічна промисловість Італії зародилась у Ломбардії, і нині там знаходиться чимало її підприємств. Крім того, з'явилися нові центри нафтохімії на Півдні і частково в Центрі. Італійська хімічна промисловість спеціалізується на органічній хімії - виробництві синтетичних волокон та полімерів. На північному сході в районі Трієста розміщуються нафтохімічні підприємства, на півдні Італії до підприємств хімії органічного синтезу додається виробництво мінеральних добрив. Хімічна галузь представлена державною монополією "ENI", концерном "Монтедісон" та його дочірньою фірмою "СННІА-віскозо".
Легка і меблева промисловість, які представлені невеликими підприємствами, зосереджені в місцях виникнення, тобто на Півночі, але й для них характерне зміщення в Центр, де оплата праці нижча. Модні вироби (одяг, взуття, меблі) є невеликою, але престижною частиною італійської промисловості. Італія є світовим лідером з виготовлення вовняних тканин, що становить понад 15% світового виробництва, і поступається за цим показником лише Китаю. Відповідно Італія належить до провідних світових експортерів продукції легкої промисловості. Країна визнана центром масової моди. Текстильна галузь розвинена найбільше у Північній Італії (Ломбардія, П'ємонт), є такі виробництва і на решті території (Неаполь, Прато).
