Объяснение:
Переважна частина Австралії має тропічний, континентальний, сухий, або вкрай сухий клімат, на сході (поза бар'єром гір) — вологий; північна частина — у зоні екваторіального клімату (на краях Північної території та в північній частині півострова Кейп-Йорк — мусонний різновид); на південно-західному і південно-східному узбережжях, а також на Тасманії — субтропічний морський клімат.
Сумарна сонячна радіація постійно висока: на півночі і півдні — близько 590 кдж/см² на рік, у внутрішніх районах — 750 кдж/см²; радіаційний баланс на більшій частині території — 250—290 кдж/см², на півночі і північному сході — 335 кдж/см². При невеликих висотах рівнин Австралії це обумовлює постійно високі температури на всьому материку. Австралія майже повністю лежить у межах літніх ізотерм 20, 28, зимових 12, 20 °C. Сезонні коливання температур виявляються в основному у внутрішніх районах тропічного поясу та в субтропіках. Жаркий район із січневими температурами вище 40 °C — на північному заході (Марбл-Бар). Абсолютний максимум температур ігався у Клонкаррі (Квінсленд). Абсолютні мінімуми температур у внутрішніх районах Австралії падають до −4, −6 °C. Морози стійкі тільки в Австралійських Альпах, де відзначені температури до −22 °C.
Положення більшої частини Австралії у континентальному секторі тропічного поясу обумовлює сухість клімату, що загострюється розтягнутістю материка з заходу на схід, слабкою розчленованістю берегів, бар'єром Великого Вододільного хребта на шляхах вологих вітрів з океанів. 38 % площі Австралії отримує менше 250 мм опадів на рік. Найнижчі опади в районі озера Ейр (100 мм) і на рівнині Налларбор (50 мм). Періодично виникають посухи, однак тривалих посух не буває, тому що рівнинність материка і невелика довжина з півночі на південь сприяють проникненню всередину вологих вітрів як з півночі, так і з півдня. Посухи спричинюють дуже часті пожежі, боротьба з якими є для австралійців цілком рутинною справою. Влітку (грудень — лютий) над сильно нагрітою Австралією встановлюється Австралійський мінімум тиску, у який із північного заходу і півночі втягується вологий екваторіальний мусон, що приносить опади на узбережжя (понад 1500 мм на рік при 6-7 вологих місяцях). На південь від 22° південної широти вони скорочуються до 300 мм на рік з 4-5 дощовими місяцями, на західному узбережжі — до 250 мм.
На півдні материка проходить ряд антициклонів, що обумовлюють літню сухість південно-західної частини Австралії, рівнини Налларбор і Вікторіанських гір. На рівнинах Муррею і Дарлінга літні посухи пом'якшуються конвективними опадами. На сході вітри з Тихого океану несуть прогріте над теплим Східно-Австралійським плином вологе повітря. Його підняття по схилах гір обумовлює орографічні опади, особливо рясні між 16 і 19° південної широти. У Кернсі випадає найбільша кількість опадів в Австралії — 2243 мм. Літній максимум опадів простежується на півночі від лінії Сідней — мис Північно-Західний. Взимку (червень — серпень) спадні струми висотних антициклонів досягають охолодженої поверхні материка; над Центральною Австралією чітко виражений Австралійський максимум тиску. Вітри, що рухаються від нього, несуть сухе континентальне тропічне повітря на півночі і північному заході, з чим пов'язаний сухий сезон на материку на північ від 15° південної широти.
Над Південною Австралією випадають циклонічні дощі на лінії полярного фронту між помірними і тропічними повітряними масами (у Перті за червень — серпень випадає 494 мм опадів — 55 % річних). На східному узбережжі на південь від Сіднея дощі розподілені рівномірно протягом року, підсилюючись восени з активізацією циклонічної діяльності на полярному фронті.
Адамс
Адмиралтейский
Акамару
Акиаки
Актеон
Аману
Анаа
Анакапа
Анак-Кракатау
Ануанураро
Ануанурунга
Апатаки
Аратика
Арутуа
Аукена
Ахе Ахунуи
Б
Бабелдаоб
Банаба
Банда
Баранова
Басилан
Бейкер
Биак
Болс-Пирамид
Большой Пелис
Бора-Бора
Бугенвиль
В
Ваираатеа
Ванавана
Вангуну
Ваникоро
Ванкувер
Ваханга
Вахитахи
Вашингтон
Веллингтон
Врангеля
Г
Геновеса
Гравина
Грейам
Гуадалупе
Гуам
Д
Дауэрти
Джарвис
Диего-Рамирес
Досон
Дье-Груп
Дьюк-оф-Глостер
Дюси
Ж
Жемчужные острова
З
Зондские острова
И
Идзу (острова)
Ио (Кадзан)
К
Кадзан
Калимантан
Камака
Камбинг
Кангит
Катиу
Каукура
Кауэхи
Кёртис
Кикайгасима
Кинг
Кинг-Джордж
Кирибати
Клиппертон
Кокос
Контадора
Куиу
Кука
Купреянова
Кусаие
Кут
Л
Ла-Доминика
Линкольн (Моту-Оне)
Лэнгдон
Лифу
Лорд-Хау
М
Маиао
Мак
Макароа
Макатеа
Макемо
Мальпело
Мангаиа
Мангарева
Манихи
Манихики
Мануаэ
Мануи
Мануханги
Маротири
Мария
Маре
Мария (остров)
Мария-Тереза
Марокау
Марутеа
Марутео
Массачусетс
Матаива
Матуреивавао
Мауи
Мауке
Маупити
Маупихаа
Мацзу
Меланезия
Мехетиа
Минамитори
Митиаро
Молопу
Моране
Морсби
Моту-Оне
Мотутунга
Муреа
Муруроа
Магдалена
Н
Наварино
Нассау
Наура
Напука
Нексон
Ненгоненго
Непин
Ниау
Нимрод
Нихиру
Новая
Британия
Новая Ирландия
Нокс
Норфолк
Нуатамбу
Нукутаваке
Нукутепипи
О
Окинотори
Окиноэрабудзима
Осте
П
Палмерстон
Панафидина
Параоа
Пасхи
Пеленг
Пен
Пенрин
Пескова
Пинаки
Питкэрн
Принца Уэльского
Пука-Пука
Пукаруа
Путятина
Пэнху
Р
Раевского
Раиваваэ
Раиатеа
Ракаханга
Рангироа
Рапа-Ити
Рарака
Рароиа
Раротонга
Реао
Ревильяхихедо
Ревилья-Хихедо
Реитору
Рей
Рекарека
Риеско
Риматара
Ротума
Рэббит
Руруту
Рюкю
С
Сала-и-Гомес
Самет
Сан-Амбросио
Сан-Клементе
Сан-Николас
Сан-Хуан
Санта-Барбара
Санта-Каталина
Санта-Кристина
Санта-Крус
Свейн
Северный Иото
Сенкаку
Сикоку
Скотта
Сокорро
Т
Таиаро
Таити
Тайвань
Такапото
Такароа
Такуме
Такутеа
Танга
Тараваи
Таракан
Таро
Татакото
Тауэре
Тахаа
Таханеа
Таэнга
Текокота
Тематанги
Темоэ
Тенараро
Тенарунга
Тепото Северный
Тепото Южный
Терихи
Тетиароа
Тикеи
Тикехау
Тоау
Токелау
Томассе (скала)
Тонгатапу
Тотегегие
Тревенгие
Тревегие
Тревеен
Три Брата
Туамоту
Туанаке
Тубуаи
Тупаи
Туреиа
У
Увеа
Уоллис и Футуна
Уолпол
Уполу
Ф
Фааите
Факаофо
Факарава
Факахина
Фанадик
Фангатау
Фангатауфа
Фату-Хива
Фернандина
Филлип
Флореана Фрейзер
Х
Хайда-Гуаи
Хао Хапу (Hapu, Уа-Пу)
Хараики Хасима
Хату-Ити (Моту-Ити)
Херехеретуэ
Хикуэру
Хити
Хорн
Хуахине
Хэнкок
Ц
Цзиньмэнь
Ч
Чаннел
Честерфилд
Чирикова
Чичагова
Э
Эмеральд
Энджел
Эрнест-Легуве
Эспаньола
