а) загрязнение нефтью и нефтепродуктами приводит к появлению нефтяных пятен, пленка которых изменяет состав и интенсивность проникновения в воду света. Прекращение доступа солнечных лучей затрудняет процессы фотосинтеза, вызывает гибель растений и животных. Восстановление пораженных экосистем занимает 10-15 лет;
б) загрязнение промышленными, сельскохозяйственными, коммунально-бытовыми стоками ведет к эвтрофикации водоемов – обогащение питательными веществами, что приводит к чрезмерному развитию водорослей, так называемому «цветению вод»: вода становится зеленой, мутной, с неприятным запахом и привкусом. Отмирающие части водорослей и органические загрязнения разлагаются до простейших соединений, продукты распада поглощают кислород воды, некоторые из них токсичны. В результате эвтрофикации могут возникать заморы рыбы и других обителей водоемов, гибель водных экосистем с непроточной водой (озер и прудов), заболачивание местности;
в) загрязнение ионами тяжелых металлов нарушает жизнедеятельность водных организмов и человека. Тяжелые металлы, являясь клеточными ядами, подавляют активность ферментов, нарушают обмен веществ, конкурируют с необходимыми для живых организмов элементами. Большинство тяжелых металлов имеют свойство постоянно накапливаться в тканях разных органов и при превышении определенной концентрации наступает резкое отравление
г) загрязнение кислотными дождями приводит к закислению водоемов и гибели экосистем;
д) загрязнение радиоактивными веществами вызвано сбросом отходов предприятий атомной энергетики, аварий атомных электростанций, судов и космических ядерных установок; испытаниями ядерного оружия. Радионуклиды, вовлекаясь морскими организмами в круговорот веществ, переходят по пищевой цепи, концентрируясь на высших трофических уровнях, что создает прямую угрозу для жизни в Мировом океане и для человека: приводит к развитию острых лучевых, раковых заболеваний, уменьшению продолжительности жизни организмов;
е) термальное (тепловое) загрязнение обусловлено сбросом в природные водоисточники подогретых вод ТЭС и АЭС, что вызывает массовое развитие сине-зеленных водорослей, уменьшение количества кислорода и как следствие обедняет флору и фауну водоема;
ж) механическое загрязнение повышает содержание нерастворимых примесей. Подсчитано, что на 1 км2 океана приходится в среднем 17 тонн мусора;
з) биологическое загрязнение возникает в результате сброса в воды суши и моря органических веществ, многие из которых к брожению, что создает условия для интенсивного размножения патогенных микроорганизмов (возбудители холеры, дизентерии, инфекционного гепатита, полиомиелита и др.).
Объяснение:
Казка-повість «Місце для дракона» переносить нас у Галичину часів середньовіччя. І тут дійсність та казка тісно переплелися довкола головних героїв — люботинського князя, пустельника, лицаря Лавріна і... доброзичливого дракона. Світ людей – “зло” Відразу постає запитання: хто такий дракон, чи може він бути доброзичливим? Ось яким уявляли дракона та забражали його митці Характерними ознаками та рисами дракона є вміння літати, наявність кількох голів, вогняне дихання, розумність (тим більше, як не буди розумним, коли кілька голів маєш, одна голова добре, а три ж краще). Важко точно сказати, звідки взагалі взявся образ дракона, очевидно, він є однією з невід’ємних частин колективної підсвідомості людства. Тому драконячий образ (по розумному – архетип) присутній у чисельних казках абсолютно різних народів та культур. У світовій літературі ми можемо знайти подібний твір Кеннета Грехема «Казка про доброго дракона». Щоправда сюжет та герої трохи інші: Зокрема, про існування дракона дізнається хлопчик, а не Пустельник. Малий вирішує попередити про небезпеку (згадаймо, що князь навпаки "організовує" вбивство). З драконом хоче битися Юрій-змієносець. Хлопчик домовляється із Юрієм, відбувається "вдавана" битва, після якої "злодієві" дається "шанс" не шкодити людям. Всі щасливі. Тобто не перемогли "драконячі закони". Є багато схожого: дракони (зовсім не злодії, з поетичною натурою, прагненням до краси тощо) хлопчик - Пустельник; лицар - Юрій-змієносець (щоправда, різні за характерами, віком, вдачею). Отже, повість-казка «Місце для дракона» алегорично розповідає про сучасне життя. Насправді в усі часи закон і правда залежить від тих, на чиєму боці сила. На жаль, для можновладців часто неважливо, що в багатьох випадках заради утвердження та підтримки їхніх законів ллється невинна кров. Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2017/05/tvir-na-temy-guttia-za-drakoniachumu-zakonamu.html
Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2017/05/tvir-na-temy-guttia-za-drakoniachumu-zakonamu.html
