1- тапсырма 1.Бlry 2.Түсіну 3.Қолдану Топырақ эрозияларының қандай түрлерін білесің ? Адам мен топырак арасындағы іс - әрекетке байланысты қандай проблемаларды байқадыңдар ? Қазакстаннын кандай жерлерінде су эрозиясына ұшырайтын аймактар бар ? Оған қандай шара колдануға болады Жайылымды тиімсіз пайдалану қандай проблемаға алып кедлетінін түсіндір ? Қазақстанның қалаларының тағы топырак жамылғысының бұзылу себебін түсіндірін ? Топырактын жагдайын жақсарту үшін нұсқау бер . . 4. Талдау 5. Жинақтау 6.Бағалау​

Майбутній розвиток України в умовах глобалізації неможливий без вирішення низки питань стосовно підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору та забезпечення продовольчої безпеки країни. Серед ключових пріоритетів окреслених вище напрямів є формування політики раціоналізації та ресурсозбереження, вихідною інформацією для розробки засад якої є визначення впливу природного чинника на продуктивність сільськогосподарського виробництва, що і є метою статті.Дослідженням проблематики раціонального використання та охорони природних ресурсів займалися О. Балацький, Д. Добряк, С. Дорогунцов, М. Зубец, Ю. Івашкевич, Л. Новаковський, П. Саблук, В. Трегобчук, А. Третяк, М. Хвесик, А. Яцик. Розробку ймовірних сценаріїв майбутніх кліматичних змін та їх впливу на довкілля й соціально-економічний стан проводили Т.Адаменко, Р. Кріст, Дж. Нельсон, Н. Стерн та ін. Проте, питання впливу природного фактору на сільгоспвиробництво у вітчизняній практиці залишається маловивченим та таким, що потребує подальших розробок.Лише за умови раціоналізації природокористування можливе забезпечення переходу на ресурсоощадне виробництво та унеможливлення глобальних ризиків техногенного й антропогенного характеру, а також виходу аграрного сектору з кризи. Ресурсозберігаюча діяльність розглядається як збалансована система організаційно-економічних, техніко-технологічних, нормативно-правових та еколого-соціальних інноваційних заходів, що спрямовані на раціональне використання природних, матеріальних, трудових, енергетичних, фінансових та комунікаційних ресурсів підприємства чи галузі з метою отримання екологічного, економічного та соціального ефекту та якісної продукції [1].Неможливо розглядати раціоналізацію використання природних ресурсів у сфері агровиробництва поодинці. Лише комплексний підхід дозволить провести аналіз всіх природних чинників та встановити їх вплив на продуктивність сільськогосподарського виробництва.Відомо, що на обсяги та собівартість майбутнього врожаю сільськогосподарських культур впливає ряд факторів, які можна розділити на три основні групи. Перша включає організаційно-технічні умови господарювання, куди відносяться площа та стан поля; забезпеченність процесу кваліфікованими кадрами та високопродуктивною технікою; наявність якісної дорожньої мережі. Друга група включає біологічні особливості сільськогосподарських культур; рівень агротехнічних заходів; якісний стан ґрунтів; склад і стан меліоративних споруд, за до яких регулюється водний режим кореневмісного шару ґрунту. До третьої групи відносять показники, що характеризують природні умови окремих об’єктів: кількість, час та характер атмосферних опадів протягом року, в цілому, та вегетаційного періоду, зокрема; температурний режим повітря та ґрунту, що впливає на строки проведення польових робіт. Такий поділ обумовлений тим, що на фактори перших двох груп можна вплинути технічними засобами, агромеліорацією, селективними шляхами (антропогенний вплив), а ось фактори третьої групи залежать від комплексу природних умов. Отже, показники, що характеризують вплив факторів першої і другої групи, можуть враховуватися для окремих регіонів із схожими природними умовами, а показники, що належать до третьої групи, слід застосовувати локально, для кожної системитизації

Виды изображения поверхности земли :

► Фотография - в основном с фото передают подробности строения, определённые объекты и т. д..
▹ Минус заключается в том, что фото не может вместить много объектов и 1-у фото не удобно,
▹ Плюсы :но зато как вставка в разные карты она активно используется. делается на земле

► Аэроснимок - уже на этой стадии можно разглядеть дома, озёра и т. д.,
▹ Минусы: он хуже передаёт представление об объекте, нежели фотоснимок, то есть на нем не увидишь ни орнамента здания, ни листвы на дереве,
▹ Плюсы: позволяет увидеть что находится рядом с объектом (здания, реки, клумбы, деревья и т. д.).
Ещё одно отличие от снимка - это то, что аэроснимок в основном делается с воздуха или из космоса, а снимок только на земле

►Топографический план- изображение небольшого участок местности с использование определённых знаков. От карты отличается только масштабом и обхватом территории.
▹ Плюсы: удобен при использовании, когда изучаешь подробно местонахождение какого либо крупного объекта (например реки или горы),
▹ Минусы: такие объекты, как например клумба или дерево уже не рисуются. Топографический план либо рисуется в ручную, либо на компьютере.

► Карта - отличается от топографического плана масштабом и не прорисовкой некоторых объектов, как уже ранее было сказано.
▹ Плюсы: можно разглядеть больше объектов, удобнее определять координаты крупных объектов
▹ Минусы: подробности, такие как строение, сады, и т. д., сёлы и мелкие города, названия многих лесов отсутствуют. В местах, где расположены города нарисована точка.

► Глобус - самая крупная единица изображения поверхности земли.
▹ Плюсы: присутствует форма планеты, подписаны крупные объекты
▹ Минусы : мелкий масштаб и более мелкие объекты не показаны на глобусе.