Відомо, що пояснити шлях за до малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами.
Точне зображення земної поверхні на площині у певній картографічній проекції за до умовних знаків називають географічною картою.
На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».
У 1928 році у своїй книзі «Район і країна» В.П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки службове значення, в географії вона - все і без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від малюнків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» [8].
М.М. Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.
Прикладів широкого застосування карт у житті й діяльності людей можна навести дуже багато. Карта - це джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань [1].
Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за до карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.
Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись.
2. На территории Казахстана эта эпоха имеет свои памятники материальной культуры. Кремневые орудия древнего человека найдены у поселка Конырдек и на стоянках Борыказган и Танирказган на склонах хребта Каратау. В центральном Казахстане известна стоянка Кудай-коль на северо-восточной окраине Сары-Арки. Интерес ученых вызвали стоянки Шаман-Айбат и Обалысай в регионе Жезказгана. Палеолитические стоянки были раскопаны в Северном Прибалхашье в районе мелкосопочника Сегизбугу. Особый интерес вызвали палеолитические памятники Западного Казахстана Шахбагата, Онежек расположенные у залива Сарыташ.
Поздний палеолит уже имел большое количество стоянок первобытного человека. Начало позднего палеолита охватывает время от 35-40 до 10 тыс. лет до н.э. Наиболее древние интересные стоянки известны в Восточном Казахстане - стоянки Канай, Свинчатка, Пещера, Ново-Никольское, и Шульбинка, в Прииртышье и бассейне реки Иртыш. Наиболее полный материал по истории древнего населения Казахстана дали находки в районе хребта Каратау, на Иртыше, в районе р. Сарысу и северного Прибалхашья. Интересно заметить, что именно в этот период проявляется начало духовной жизни людей. Появляется религия.
Объяснение:
если не так сори
