Україна – одна з країн, в якій знаходяться найбагатші та різноманітні гідромінеральні ресурси, на базі яких відкрито біля 500 санаторно-курортних установ. Зараз вони використовують лише біля 8% запасів мінеральних вод.
Розлив столових та лікувально-столових мінеральних вод в Україні проводиться зараз згідно з ДСТУ 878-93 „Води мінеральні питні”, розробленим Одеським НДІ курортології і Вінницьким ПКТИ та затвердженого Держстандартом.
Мінеральна вода – корисна, але вибірково: „Миргородська”, наприклад, розрахована на тих, у кого знижена кислотність, „Лужанська-7” – на тих, у кого вона підвищена. Це не означає, що цю воду не можна пити „звичайним людям”, але захоплюватися мінеральною водою все ж таки не варто. Дієтологи рекомендують такий режим: місяць попити – потім відпочити.
В залежності від хімічного складу та мінералізації мінеральні води діляться на природні столові (1-2 г/л), лікувально-столові (2-8г/л) та лікувальні (8-12 г/л). Лікувальні мінеральні води мають дуже виявлену дію на організм людини та застосовуються тільки за призначенням лікаря в строго установленій дозі.
На жаль, інколи добре розрекламовані води не відповідають стандартам та мають низьку якість.
