За впливом на світові події:
1 - США
2 - Китай
3 - Російська Федерація
4 - Європейський Союз
Важливі регіональні ланки спільного світового ланцюга
У геополітичних процесах, пов’язаних зі зростанням світових і регіональних центрів сили, помітно активізуються також інші чинники глобального значення, такі, як: неконтрольоване розповсюдження ядерних та ракетних технологій (зокрема реалізація Іраном та Північною Кореєю ракетно-ядерних програм, якими передбачається або допускається створення ядерної зброї та засобів її доставки); міжнародний тероризм; морське піратство; організована та транснаціональна злочинність; контрабанда зброї та наркотиків; торгівля людьми та незаконна міграція.
Важливе значення мають також і події в таких регіонах світу, як:
Азіатсько-Тихоокеанський регіон, який має шанс згодом перетворитися на основний центр ділової, економічної та фінансової активності в світі завдяки динамічному зростанню економіки КНР, Індії, Індонезії та низки інших тамтешніх країн. Водночас цей процес супроводжується і зростанням напруженості в регіоні, що пояснюється і загостренням регіональних суперечностей провідних країн світу, і розбіжностями у поглядах і діях самих країн АТР;
Африка, де провідні країни світу намагаються отримати доступ до її природних ресурсів. Як наслідок, це збільшує напруженість, виникають нові збройні конфлікти в регіоні (зокрема, в Демократичній Республіці Конго, Кот-Д’Івуарі, Ліберії, Малі, а також збройне протистояння між Суданом та Південним Суданом);
Південна Америка, де Бразилія та Аргентина, зміцнюючись, утворюють власний центр регіонального розвитку. При цьому зростаюча потужність цих країн дасть їм змогу у перспективі, конкуруючи з іншими центрам сили, вийти на принципово новий, світовий рівень;
Каспійський регіон та Центральна Азія, де провідні країни світу намагаються дістати доступ до тамтешніх родовищ нафти і газу, інших природних ресурсів, а також заволодіти шляхами їх транспортування. Це, з одного боку, сприяє економічному розвитку країн згаданих регіонів, а з іншого — загострює регіональні суперечності, що стають джерелом напруженості і призводить до конфліктів. Крім того, Центральна Азія гостро відчуває вплив ісламського екстремізму з Афганістану та Пакистану;
Близький Схід, який сьогодні є одним із основних джерел загрози світовій безпеці. Це пояснюється триваючими в тамтешніх країнах соціальними заворушеннями та конфліктами, які тривають в тамтешніх країнах, зростанням напруженості довкола ядерної програми Ірану, а також неврегульованістю арабсько-ізраїльських проблем. Водночас Близький Схід привертає до себе увагу і як місце, де зосереджені світові запаси енергоносіїв, і як перспективний ринок збуту;
Балканський півострів, який і надалі залишається джерелом нестабільності в Європі через неврегульованість сербсько-косовських відносин, через міжетнічне протистояння в Косові, а також через не залагодження внутрішніх політичних проблем в Боснії і Герцоговині.
Объяснение:
Геологический возраст плато Устюрт исчисляется примерно 21-23 миллионами лет. Серьезное научное его изучение началось лишь с наступлением 1980-х годов.
Обычно территорию плато Устюрт определяют так: между полуостровом Мангышлак (Мангистау) и заливом Кара-Богаз-Гол на западе, Аральским морем и дельтой Амударьи на востоке. Географически его относят в основном к Казахстану и Узбекистану. Другие ученые считают, что это некорректное определение: в небольшой своей части плато относится и к Туркменистану. Есть две причины таких разногласий. Во-первых, его недостаточная изученность. Во-вторых, одна часть ученых считает плато только столовую, то есть приподнятую, его часть, ограниченную чинками — обрывами высотой от 150 до 400 м, а другие на это резонно возражают: и за чинками геологическая структура прилегающих по периметру территорий точно такая же, как на столовом плато; так можно ли их считать не относящимися к Устюрту? По логике — нет. Отсюда и разные цифры в определении площади плато — от 180 000 до 200 000 км2, а возможно, она и еще больше, если включить в нее бывшую акваторию Аральского моря. Одних только картографических съемок тут недостаточно, необходимо учитывать множество физико-географических характеристик, не всегда обнаруживаемых на поверхности грунта. С происхождением названия, напротив, все предельно ясно: тюркское слово «устюрт» и означает «плато».
Самая распространенная физическая характеристика Устюрта — глинистая и глинисто-каменистая пустыня с группами останцов или отдельно стоящими невысокими известковыми карстовыми образованиями, а также неглубокими трещинами на почве, грабенами, локальными участками мелкого щебня и — отдельно — песка. На научном языке это формулируется так: плато Устюрт сложено осадочными породами неогена, с поверхности — сарматскими известняками, под которыми залегают мергели, глины, известняки, песчаники, гипсы. Геологи подразделяют плато на такие крупные структурно-рельефные составляющие: Северо-Устюртская синеклиза (крупная, плавная впадина), Центрально-Устюртское поднятие, Южно-Мангистауско-Устюртская впадина (система прогибов), Куаныш-Коскалинский вал, часть Аральской системы, в которую входят также расположенные восточнее Судочий прогиб и Тахтакаирский вал. В тектоническом плане — Устюрт — часть Туранской, или Скифо-Туранской, плиты. В начале и середине кайнозойской эпохи плато было дном древнего океана Тетис, существовавшего между древними суперконтинентами Гондвана и Лавразия, двумя частями распавшегося в эпоху мезозоя протоконтинента Пангея. Известняки Устюрта имеют множество вкраплений ракушек, а некоторые их слои представляют собой самый настоящий, и сплошной, ракушечник. Другие свидетели древних геологических процессов — так называемые каменные шары, чаще всего частично разрушенные, похожие на надкусанные яблоки, — железо-марганцевые шарообразные конкреции, формирующиеся обычно на морском дне, на больших глубинах.
Растительный и животный мир плато Устюрт имеет характерные и для других похожих регионов Земли виды. Травы — это в основном различные виды полыней, но больше всего здесь полукустарников, довольно часто встречаются саксаулы. Однако по весне, в очень краткий период (и не всякий год), если посчастливится, можно увидеть и цветущий Устюрт. Среди млекопитающих преобладают грызуны, в основном мелкие — песчанки, суслики, тушканчики, сурки. Есть несколько видов змей, ящерицы, среднеазиатская черепаха. Водятся архары, волки, лисы, корсаки, зайцы-толаи, ежи, с юга иногда проникают шакалы. На плато обитают два также редких и охраняемых вида кошачьих — гепарды и каракалы. Главная краса фауны Устюрта — сайгаки, сохранность популяции которых сейчас под угрозой. «Цари» мира пернатых — грифы и орлы, других видов птиц немного, в основном это разные виды воробьев и голубей.
Даже по карте можно представить, каковы условия жизни на плато Устюрт: здесь нет рек и других водоемов, от рек остались лишь высохшие русла, от древних озер — солончаки, эта территория, не защищенная ни горами, ни лесами, открыта ветрам со всех сторон света. Создавая плато, природа словно огранила его почти непрерывной извилистой полосой чинков (отвесных известковых обрывов), высотой (на разных участках) от 150 до 400 м. Особенно хорошо чинки выражены на востоке и западе плато. На севере — слабее, на юге чинков почти нет. В результате эрозии почв и изменений в карсте эти стражи Устюрта медленно, но верно «перемещаются», и границы плато меняются вслед за ними.
Первозданную красоту необжитых и труднодоступных территорий оценить лишь те, кто там работает, или опытные путешественники-экстремалы. С плато Устюрт они привозят завораживающе интересные сообщения.
Объяснение:
