перенесите рисунок в работу сделайте к нему подписи использую предложенные термины электроны протоны нейтроны​

Вантичных источниках, урал отчасти связывают с  рифейскими  и чаще с  гиперборейскими  горами. по данным  птолемея  уральские горы состоят из гор римнус (римнинус  — река  яик  или  уфа; средний урал), норосы, «норосские»  — южный урал, с которых течёт река яик (урал) и северной частью  — гиперборейские[3]рипейские горы  — однозначно  водораздел  между бассейнами каспия, чёрного моря и (сарматским океаном)[4]  и др. начиная с первой летописи  — «повести временных лет», относящейся к  xi веку  нашей эры,  — называли уральские горы  поясовым,  сибирским, или  большим камнем, или же  земным поясом. на первой карте  государства  — «большом чертеже», составленном во второй половине  xvi века, урал под названием «большой камень» был изображён в виде горного пояса, с которого берут начало множество рек по водоразделу в нынешнем округе златоустовских заводов и несколько южнее и несколько севернее; вначале тоже только эту часть хребта называли уралом. (так в книге большому чертежу говорится, что р. белая вытекла от уральтовыя горы). и до ныне в простонародье только эта часть хребта называется уралом».[5] в  башкирском языке  топоним «урал» осознается как весьма древний, вероятно восходящий к пратюркскому состоянию. его следует связывать с  башк.  үр  ~ др.-тюрк.  *ör  «высота, возвышенность». помимо данной версии существует другая теория происхождения слова «урал»: от башк. «урау», то есть «пояс», «опоясывать»[6]. современная топонимика рассматривает две основные версии происхождения  топонима  «урал»[7]. создатель  мансийской  версии происхождения названия  э.  к.  гофман  сравнивал название урал с мансийским  «ур»  (гора). в  xx веке  эту теорию развили венгерские учёные  —  манс.  ур ала  (вершина горы), но, при кажущейся убедительности этой версии, сами  манси  называют уральские горы  нёр  (камень) и никогда не применяли сочетание  «ур ала»  ни к уралу в целом, ни к отдельным его вершинам[7]. вторая версия рассматривает заимствование топонима из  башкирского языка. действительно, из всех  автохтонных народов  урала это название издревле существует только у  башкир, и поддерживается на уровне языка, легенд и традиций этого народа (эпос  урал-батыр). другие коренные народы урала (ханты,  манси,  коми,  ненцы) имеют иные традиционные названия уральских гор:   коми  из,  манс.  нёр,  хант.  кев,  нен.  нгарка пэ.

Объяснение:

Перше засідання товариства відбулося 30 жовтня 2013 року, на якому учасники товариства прийняли його статут та основні положення, згідно з якими товариство ставить собі цілий ряд завдань та х реалізації.На засіданні президії товариства було ухвалено рішення про залучення до роботи товариства учнів 5-9 класів Витачівської ЗОШ І-ІІ ступенів, що вивчають наступні дисципліни: біологія, хімія, географія, природознавство, основи здоров'я, а також суміжні з природничими науки: фізика, математика, інформатика та історія.

Адміністрація школи поставила наступні завдання для товариства на 2018-2019:

- організація проведення екологічних акцій із широким залученням шкільної учнівської молоді;

- збереження чистоти та всебічне сприяння збільшенню зелених насаджень в рідній місцевості;

- проведення практичних семінарів, практикумів та конференцій серед учнів школи, які зможуть отримані знання реалізувати на практиці;

- сприяння обороні України в умовах проведення АТО на Сході України із застосуванням знань природничих наук (військова топографія, картографія, ектримальний туризм, медична підготовка та основи здоров'я, тощо);

- участь у всеукраїнських тематичних конкурсах та етапах захисту наукових робіт МАН;

- проведення всебічної краєзнавчої роботи з дослідження природи, історії та відродження культурних традицій тисячолітнього Витачева, та популяризація зеленого сільського туризму в рідній місцевості.

- вироблення екологічної культури серед учнівської молоді;

- інтеграція патріотичного та екологічного виховання в підростаючого покоління через призму формування любові та проваги до навколишнього середовища.

- популяризація природничих наук (географії, хімії, фізики, біології та екології) серед учнівської молоді,сприяння талановитим учасникам товариства.