Наземні природні зони, класифіковані по типу рослинності
Льодовики й полярні пустелі
Тундра
Тайга
Мішані ліси
Степи й лісостепи
Вологі субтропічні ліси
Середземноморські субтропічні ліси
Мусонні ліси
Напівпустелі
Пустелі
Напівпустелі
Лісосавани
Перемінно-вологі ліси
Вологі тропічні ліси
Високогірні альпійські луки
Високогірні ліси
Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (довготна зональність). Мають близькі умови температур і зволоження, що визначають однорідні ґрунти, рослинність, тваринний світ і інші компоненти природного середовища. Природні зони виражені на суші і в океані, де проявляються менш чітко. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
Природні умови кожної з них мають свої відмінності, які залежать від широти місця, співвідношення тепла і вологи, циркулярної атмосфери. Типові в межах зони гідрологічні й теплові умови є вирішальним чинником формування ґрунтів певних типів, рослинності й тваринного світу. Загальні особливості природних умов враховуються в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, містобудуванні, під час проєктування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів, планування місць відпочинку.
Природні зони беруть свою назву від рослинності, властивої їм, і інших географічних особливостей.
Природні зони — один із щаблів фізико-географічного районування. Основною ознакою природної зони є переважання в її межах певного типу ландшафтів. У межах зони по перевазі ландшафтів того або іншого типу виділяються фізико-географічні підзони.
Объяснение:
Відповідь:
Пояснення:Длина реки — 25 км[1]. Площадь водосборного бассейна — 152 км²[1]. Уклон реки — 6,3 м/км[1]. Русло извилистое, шириной в среднем течении 3-5 м. Глубина до 2 м. Дно илистое, на мелководных участках каменистое. Вода непрозрачна, замутнена. Покрывается льдом в конце декабря и вскрывается к середине февраля. Питание снеговое и дождевое, а также за счёт вод многочисленных подземных источников. В пределах Горловки река несёт серьезную техногенную нагрузку, в неё попадают стоки из ливневых очистных сооружений ряда крупных предприятий.
Русло реки зарегулировано несколькими прудами (Кировские, Гуеновский, Больничный, Горловское море). Вода используется для сельскохозяйственных и технических нужд. Вдоль русла реки расположены сельскохозяйственные земли.
В реке водятся: плотва, карась, сазан, черепаха, ужи, гадюки. Животный мир представлен зайцами, лисицами, птицами: дикая утка, серая цапля, некоторые виды куликов, куропаток, фазанов. Из хищников встречаются филин и болотный лунь.
Берега реки имеют почти непрерывное зелёное обрамление: тополь, ива, вяз и другие породы деревьев. Разнообразен травяной покровдадададададад
