Теперь известно, почему Бермудский треугольник таит в себе опасность. Моря и океаны всегда были окутаны всевозможными тайными. Это можно объяснить тем, что человек не мог проникнуть в их глубины, а как известно, неизведанность пугает. Поэтому океанские бездны всегда будут поставщиком тайн и загадок.
Ученые давно озадачены происходящим в Бермудском треугольнике. Необъяснимые исчезновения кораблей и самолетов на территории между Бермудскими островами, Пуэрто-Рико и полуостровом Флорида, привлекает внимание многих исследователей.
Существует много теорий, которые объясняют этот феномен. Самая правдоподобная версии - ''пузырьковая'' теория, которая гласит о том, что из древних подводных газовых отложений вырывается чрезмерное количество метана. Поднимаясь, он насыщает воду и уменьшению ее плотности. Такая ''легкая'' вода не удержать на своей поверхности не только тяжелые корабли, но и людей, который выбросились за борт, надев жилеты.
Эта теория объясняет еще и причину крушения самолетов, которые пролетают над Бермудскими островами. Метан, который выбрасывается на поверхность, вредит самолетам, влетающим в густое метановое облако над поверхностью океана. Поскольку в это время кислород прекращает поступать к авиадвигателям, происходят авиакатастрофы. При малой концентрации метана в воздухе образуется легковоспламеняющуюся смесь, которая, контактируя с нагретым двигателем, вызывает взрыв.
Період Нового часу можна умовно обмежити серединою і кінцем XVII ст XVIII. Ці умовні обмеження визначаються тим, що багато ознак цього періоду проявилися ще в попередні періоди розвитку людства, а традиції продовжувалися значно далі. Якщо ж врахувати, що знання подальше завжди, так чи інакше, включає знання попереднє в якості своєї складової частини, то й останньої часової межі періоду не може бути, т. е. вона дуже умовна. Але все ж кожне час розвитку знання має свої якісні відмінності, які і є підставою для періодизації. Зокрема, у розглянуту епоху вже не було таких надзвичайно видатних географічних відкриттів, які досить істотно вплинули б на зміни в географічному мисленні. Відкриття географічних об'єктів, зрозуміло, тривали. Вельми великих успіхів досягли мандрівники-дослідники внутрішніх частин материків, відкриваючи гірські системи, річкові басейни і т. д. Але на відміну від попередніх періодів на даному етапі стали споряджатися експедиції суто наукового характеру, як по своїм офіційним цілям, так і за досягнутими результатами. Найпершим вченим-мандрівником, очевидно, слід, назвати англійської геофізика і астронома Едмунда Галлея (1656-1742 рр.), Який брав участь у чисто наукової експедиції по визначенню земного магнетизму.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
