1. Біосфера (від дав.-гр. βιος — життя та σφαῖρα — куля) — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05 % маси Землі.
Біосфери на інших планетах, окрім Землі, невідомі. Вважається, що бактеріальні біосфери або подібні до них можуть існувати на Марсі, Венері, Європі, Титані і ймовірно інших малих планетах.
2. Усі компоненти (складники) природи — гірські породи, води, повітря, ґрунти, організми — тісно пов'язані між собою і утворюють одне ціле — природний комплекс.
3. Поширення організмів на Землі дуже нерівномірне. Воно залежить від кліматичних умов (температури, опадів, наявності їжі тощо), які змінюються від екватора до полюсів.
4. Про ґрунт та гірські породи говорять як про важливі елементи земної кори. Ці утворення пов’язані між собою, проте є вагомі підстави вважати кожне з них окремим природним тілом. Отже, розглянемо, чим відрізняється ґрунт від гірської породи.
5. Чорно́зем — тип ґрунту, що розвивається в умовах суббореального слабоаридного клімату з добре вираженою сезонною контрастністю під степовою і лучно-степовою рослинністю на пористих карбонатних породах — лесах і лесовидних суглинках. Чорноземи поширені переважно на платформних рівнинах, але зустрічаються також островами серед інших ґрунтів у міжгірських западинах, улоговинах і на слабоеродованих схилах гірських систем. Формування чорноземів зумовлено особливостями біологічного колообігу — великою кількістю хімічних елементів, які залучаються у щорічні процеси утворення і трансформації органічної речовини, надходженням основної маси органічних решток всередину ґрунту, активною участю в розкладанні рослинних решток бактерій, актиноміцетів, безхребетних.
Для чорноземів характерна наявність двох основних генетичних горизонтів:
Гумусового прогресивно-акумулятивного, що характеризується великою потужністю, високим вмістом гумусу при його поступовому зменшенні з глибиною, зернистою структурою.
Карбонатно-акумулятивного.
Види чорноземів виділяються за потужністю гумусового горизонту (в сантиметрах)[2]:
надпотужні > 120
потужні 80-120
середньопотужні 40-80
малопотужні 25-40
вкорочені <25
і за вмістом гумусу (в %) у гумусо-акумулятивному горизонті «Н»:
тучні > 9
середньогумусні 6-9
малогумусні 4-6
слабкогумусовані < 4
Чорноземи зазвичай мають зернисту структуру і завдяки цьому добре вбирають воду. Це створює сприятливі умови для живлення рослин і мікробіологічної діяльності. Родючість чорнозему висока і може бути ще збільшена за відповідних аґротехнічних заходів.
6. магматические: базальт, риолит, андезит, гранит
метаморфические: гнейсы, амфиболит, мигматит, скарн
осадные: песок, алеврит, соль, уголь
