Відповідь:
Виявлено причини виходу України з економічної кризи 2014–2015 рр., проаналізовано окремі проблеми та наукові підходи щодо державного стимулювання
високої динаміки вітчизняного виробництва, обґрунтовано висновок, що прискорене зростання економіки може розпочатися за умови здійснення реформ,
які забезпечать перерозподіл доходів бізнесу та держави на користь домогосподарств, підвищать рівень нецінової конкуренції на внутрішньому ринку та
створять для бізнесу довгострокові стимули щодо інвестування у випуск інноваційної та якіснішої продукції.
К л ю ч о в і с л о в а : економічне зростання, зовнішній борг, девальвація,
інфляція, економічна криза, економічна політика.
У 2016 р. в Україні розпочалося економічне зростання. Проблема його
прискорення сьогодні перетворилася на одну із найактуальніших в економічній науці. Про складність її вирішення свідчать розбіжності в думках експертів. Так, одна частина з них вважає, що для досягнення високої економічної
динаміки необхідно: збільшити споживчий попит шляхом пом'якшення
фіскальної та монетарної політики [1, с. 5]; друга – угамувати інфляцію, що
не дає банкам суттєво збільшити кредитування економіки; третя – започаткувати великі державні інфраструктурні проекти (будівництво доріг, соціального житла, транспортних споруд), які дадуть поштовх розширенню приватного
інвестування; четверта – створити вільну від бюрократії та корупції економіку зі сприятливими умовами для розвитку бізнесу (чесним правосуддям, низькими податками, гарантіями інвесторам) [2, c. 24–25].
Відсутність відповіді на запитання: за яких умов економічне зростання
України може перетворитися на стійке та прискорене, сьогодні обмежує можливості науковців та спеціалістів у сфері економіки реалістично оцінювати перспективи її майбутньої динаміки. Це породжує у них як зайвий песимізм, так
і оптимізм щодо можливостей України за рівнем економічного розвитку наблизитися до розвинених країн світу, доцільності, напрямів та глибини втручання держави в ринковий механізм за до заходів державної політики.
Для зменшення розбіжностей із наведених питань у цій статті поставлено
за мету дослідити першопричини виходу України з кризи 2014–2015 рр., вивчити можливості ринкового механізму забезпечити інерційне прискорене
зростання вітчизняної економіки після 2016 р., оцінити експертні пропозиції
та, в разі необхідності, запропонувати нові альтернативні підходи щодо державного стимулювання її високої динаміки.
Пояснення:
Азия – 1/3 суши Земли. Площадь – 27,7 млн.кв.км., ср.высота – 950 м., максимальная Эверест, глубинная океаническая впадина Марианский желоб, самая глубокая впадина на суше – Мертвое море, самое глубокое озеро Байкал, самое большое количество осадков – г.Черапунджи 12000мм. Азия – очаг самых древних земледельческих культур, родина многих культурных растений, хотя на душу населения здесь приходится менее 1 га площади, менее, чем где либо на Земле.
Лев Мечников писал: «Четыре древнейшие культуры – все зародились и развивались на берегах больших рек. Хуанхэ и Янцзы орошают местности, где возникла и выросла китайская цивилизация; Индийская не выходила за пределы бассейнов Инда и Ганга; ассиро-вавилонская цивилизация зародилась на берегах Тигра и Евфрата – двух жизненных артерий Месопотамской долины; Древний Египет был «даром» Нила».
- Каково значение рек Азии? (трансп.артерии, гидроэнергоресурсы, с/х и т.д.)
Страны Азии делят на субрегионы: Центральная и Восточная Азия, Юго-Западная, Южная Азия, Юго-Восточная. Дома выучить принадлежность стран к данному региону и уметь показывать на карте.
Страны Азии не однородны по социально-экономическим показателям. Разделите их на развитые и развивающиеся и на подгруппы, приведите примеры к каждой подгруппе.
В зависимости от заданий класс делится на 5 групп, каждая из которых готовит свой проект ответа на уроке с использованием учебника и карт, а дома готовят картинки для коллажа на следующий урок.
1 группа. Характеристика ЭГП и ПГП.
ЭГП
А) Приморское
Б) Соседское
В) Глубинное
Используя карту привести примеры стран, являющихся островными, полуостровными, приморскими, внутренними.
Определить монархии, ответить на вопрос: - Почему в Азии сохранилось самое большое число монархий?
АТР – самый динамичный, 7 из 10 ведущих стран мира будут к 2020 г. Азиатскими – КНР, Япония, Индия, Южная Корея, Таиланд, Тайвань. Конфликты: во-первых, два глобальных центра силы – Китай и Япония, влияние России и США. Во-вторых, множество религий. В-третьих, 4 страны обладают ядерным оружием. В-четвертых, острые конфликты внутри одной цивилизации: Иран-Ирак, КНДР -Южная Корея, КНР – Тайвань, проблема Курдистана. В-пятых, конфликт «Запад – не Запад», особенно на Ближнем Востоке; поддержка Западом Израиля против палестинцев, свержение режима Саддама Хусейна, международный терроризм.
