ответ:Высотные пояса Африки:
Нивальный пояс (пояс многолетних снегов )
Пояс горных лугов
Пояс саванн (редколесий)
Пояс влажных экваториальных лесов
В горах Африки четко прослеживается высотная поясность :
леса сменяются саваннами, далее вверх - луга, а на вершинах самых гор (даже на экваторе) лежат многолетние снега.
Так, например, на склонах вулканического массива Кении, расположенного на экваторе, от подножья (до высоты 1200 м) располагается пояс влажных экваториальных лесов, которые произрастают на соседних равнинных участках.
Выше его (до высоты 3000 м) идут саванны (редколесье) .
Еще выше (до высоты 4800 м) находятся горные луга, за которыми следует зона вечных снегов.
Хотя на склонах Кении природа сменялась от экваториального леса до ледников, ее высотные пояса далеко не повторяют всех широтных природных зон, расположенных между ее подножием и полюсами. Отсутствуют, например, степи, пустыни, тайга и другие.
Объяснение:
Объяснение:
Найпоширенішими ґрунтами степу є чорноземи звичайні (6—9 % гумусу) та чорноземи південні (5—6 % гумусу), які разом становлять 90 % площі природної зони[1]. Поширені темно-каштанові та каштанові ґрунти в комплексі з солонцями. У подах формуються солончаки[1]. На відміну від лісових ґрунтів, головну переробку рослинного опаду в чорноземах здійснюють не гриби, а ґрунтова фауна (особливо дощові хробаки) та мікрофлора. Причиною тому слугує нейтральна, чи навіть трохи лужна реакція ґрунтового розчину[5]. Велика кількість коренів в ґрунті також сприяє його високій структурованості.
Через тотальну розораність важливою проблемою стає деградації ґрунтового покриву. На початку XX століття відсоток гумусу в чорноземах сягав 9-9,5 %, на початку XXI століття — 4 %[5]. Відсутність постійного рослинного покриву на поверхні землі є одним з найголовніших факторів, що призводить до опустелювання[5].
