За́падная Сиби́рь — часть Сибири, расположенная между Уральскими горами на западе и руслом Енисея на востоке. Площадь региона — 2 451,1 тыс. км² (15 % территории России). Население российской части Западной Сибири — 16,6 млн чел. (на 01.01.2010), то есть около 10 % населения России[1]. Плотность населения — 6 чел. на 1 км².
Западная Сибирь представляет собой территорию на 2500 километров от Северного Ледовитого океана до возвышенностей Казахского мелкосопочника и на 1900 километров от гор Урала до Енисея. Около 80% площади Западной Сибири расположено в пределах Западно-Сибирской равнины, состоящей из двух плоских чашеобразных сильно заболоченных впадин, разделенных повышенными до 175—200 м Сибирскими Увалами. На юго-востоке Западно-Сибирская равнина, постепенно повышаясь, сменяется предгорьями Алтая, Салаира, Кузнецкого Алатау и Горной Шории.
3)Чинники розміщення:
І)Теплові (ТЕС) = 1)сировинний ( паливний ) = в районах видобутку палива і поблизу річок (перевозити паливо в декілька разів дорожче, ніж передавати електроенергію)
2)на споживача = поблизу великих міст, промислових підприємств.
ІІ) Атомні електростанції (АЕС) = 1)споживач (значні споживачі, проблеми з традиційними паливними ресурсами)
2)водний = наявність значних запасів водних ресурсів для охолодження реакторів
ІІІ)Гідроелектростанції (ГЕС) = значні гідроенергоресурси = на річках ( переважно гірських).
ІV)Альтернативні = ВЕС ( вітрові електростанції)в районах з великою швидкістю та постійністю вітру); СЕС ( сонячні електростанції) в районах з значною кількістю сонячної енергії; ГеЕС (геотермальні електростанції) в сейсмічних районах .
