На розподіл t повітря влітку більший вплив має:
А) радіаційний Б) циркуляційний
2. Сонячну радіацію, яка безпосередньо досягає земної поверхні, називають:
а) прямою; б) сумарною; в) розсіяною.
3. Найбільший показник альбедо має ділянка поверхні, яка вкрита
а) снігом; б)водою; в) зеленою травою.
4. Поверхню стикання двох різнорідних повітряних мас називають:
а) альбедо; б) повітряною масою; в) атмосферним фронтом.
5. У центрі антициклону розташована область:
а) підвищеного тиску; б)зниженого тиску; в) нормального тиску.
6. Над Україною панують три типи повітряних мас:
а) арктичні, тропічні, помірні; б) помірні, тропічні, екваторіальні; в) арктичні, субарктичні, помірні.
7. Бар'єром для проходження повітряних мас на Україні є:
а)Альпи, б) Карпати і Крим; в) Кавказ.
8.На клімат України найбільше впливають повітряні маси з океанів:
а) Атлантичного і Тихого;
б) Атлантичного та Індійського;
в) Північно - льодовитого і Атлантичного.
9. У горах України з висотою:
а) зростає кількість опадів і знижується температура повітря;
б) знижується кількість опадів і зростає температура повітря;
в) зростає кількість опадів і температура повітря.
10. Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.
1. Радіаційний баланс
а) Сонячне випромінювання, що відбивається від земної поверхні.
2. Поглинута радіація
б) Сонячне випромінювання, що долає перешкоди в атмосфері й потім потрапляє на земну поверхню.
3. Альбедо підстиляючої поверхні
в) Різниця між сумарною і відбитою радіацією та випромінюванням.
4. Відбита радіація
г) Сонячне випромінювання, що вбирається земною поверхнею.
д) Здатність земної поверхні відбивати сонячне випромінювання.
.
Кліматичні чинники та їх взаємодія. Розподіл сонячної енергії на земній поверхні. Повітряні маси, атмосферні фронти, циклони та антициклони. Кліматичні показники.
Завдання
Очікують
4

1)Оптимальная и постоянная влажность

2)Система воздушных полостей и каналов, связанная с атмосферой

3)Летом почва должна быть постоянно холоднее воздуха

4)Избыток угольной кислоты  для растворения минералов

Объяснение:

1)Если слишком сухо, почва становится плотнее, а жизнь в ней почти замирает — прекращается разложение органики и фиксация азота.

При избытке воды, всё задыхается и начинается вредное бескислородное сбраживание органических остатков (силосование).

2)Без кислорода не происходит перевод азота в усвояемые формы (нитрификация), не работают кислоты, растворяющие фосфор, калий и другие элементы; без каналов в почву не засасывается вода (внутренняя роса), не живут микробы, черви и насекомые.

3)Иначе, на стенках внутренних полостей не будет выпадать роса. Вообще, скачки температуры — стресс для корней и почвенной живности.

4)Она получается от соединения углекислого газа с водой. Без неё, подпочва не отдаёт в раствор элементы питания.

Так образуется наилучшая среда для корней.

За́падная Сиби́рь — часть Сибири, расположенная между Уральскими горами на западе и руслом Енисея на востоке. Площадь региона — 2 451,1 тыс. км² (15 % территории России). Население российской части Западной Сибири — 14,6 млн чел. (на 01.01.2010), то есть около 10 % населения России[1]. Плотность населения — 6 чел. на 1 км².

Западная Сибирь представляет собой территорию, простирающуюся на две с половиной тысячи километров от Северного Ледовитого океана до возвышенностей Казахского мелкосопочника и на тысячу девятьсот километров от гор Урала до Енисея. Около восьмидесяти процентов площади Западной Сибири расположено в пределах Западно-Сибирской равнины, состоящей из двух плоских чашеобразных сильно заболоченных впадин, разделенных повышенными до 175—200 м Сибирскими Увалами. На юго-востоке Западно-Сибирская равнина, постепенно повышаясь, сменяется предгорьями Алтая, Салаира, Кузнецкого Алатау и Горной Шории.