Вода Світового океану солона. Це пояснюється тим, що за мільйони й мільйони років річки земної кулі виносили з суходолу в Світовий океан величезні маси розчинених у них речовин, у тому числі й солей. Завдяки кругообігу води в природі, вода з Океану випаровувалася, а розчинені в ній речовини випадали в осад і накопичувалися. Вода в Океані ставала дедалі солонішою. Цей процес тривав протягом мільйонів років і продовжується до цього часу.
Кількість грамів речовин, розчинених в одному літрі води, називають солоністю води. Одиниця вимірів солоності води називається проміле (‰). Це тисячна частка цілого на відміну від відсотка (%) — сотої частки цілого. Якщо солоність води менша одного відсотка, то воду називають прісною. Це в основному води суходолу. Солоність вод у морях і океанах становить у середньому 35‰ (35 г солі на 1 літр води). Солоність води в різних частинах Світового океану неоднакова. Біля берегів, де в Океан впадають річки або стікають води танучих льодовиків та снігів, — солоність менша (32‰). Одною з малосолоних частин Світового океану є Азовське море (12-14‰), що омиває береги України, а найсолонішим — Червоне море (42‰), яке омиває береги Африки і Азії.Температура води в Світовому океані змінюється від екватора до полюсів і від поверхні в глибину. Найвища вона у верхніх шарах біля екватора (+27...+28°С). З просуванням на північ і на південь від нього температура постійно знижується. Найменші її значення гаються біля полюсів — близько -2°С. Тому більша частина навколополюсних ділянок Світового океану протягом усього року вкрита кригою і льодом.
На сегодняшний день Россия занимает довольно скромную позицию в МРТ. Это связано с тем, что ее полноправное включение в систему международного разделения труда, произошло в начале девяностых годов и характеризовалось крайне негативным сценарием.
Певцов Е.Д. дает следующее обоснование такой позиции России:
- в международной торговле основное место занимают готовые изделия и услуги, базирующиеся на высоких технологиях, а большая доля в структуре российского экспорта – это топливо, сырье и продукция «первого передела»;
- при нынешнем характере хозяйственных связей с внешним миром отечественные производители по существу остаются вне сферы международного промышленного и инвестиционного сотрудничества: они не имеют прочных кооперационных связей с зарубежными партнерами, не включены в интернациональные воспроизводственные цепочки.
По степени интенсивности участия в международном разделении труда (отношение доли в мировом экспорте товаров и услуг к доле в мировом паритетном ВВП) Россия сегодня превосходит Индию, странами Латинской Америки и находится примерно на одном уровне с США.
Рябенко В.В. отмечает, что модель внешнеэкономических связей России является преимущественно торговой, а не производственно-инвестиционной. Ее специализация в системе мирохозяйственных связей носит сырьевой характер. Это свидетельствует о периферийной позиции России и соответственно об ее неполной включенности в мировую геоэкономическую систему. Таким образом, Россия практически не участвует в создании и перераспределении мирового дохода, который формируется в рамках этой системы. Кроме того, отечественный корпоративный сектор еще не сформировался настолько, чтобы эффективно участвовать в мировой не сырьевой торговле. И главная проблема здесь – это отсутствие поддержки на внешних рынках со стороны государства. Также не следует забывать о политической составляющей развития экономических взаимоотношений с зарубежными странами. Политические споры и недопонимания мешают экономической интеграции нашей страны в мировое хозяйство. Как то так
Объяснение:
