ответ
Для водних режимів річок характерні такі основні фази:
- водопілля – відносно тривале і значне збільшення кількості води в річці, яке повторюється в один і той же сезон кожного року і супроводжується підвищенням рівня. Вона викликається: 1) весняним таненням снігу на рівнинах, 2) літнім таненням снігу і льоду в горах, 3) зливовими дощами. Час настання і тривалість повені залежить від природних умов території (помірний пояс – весна, арктичний – літо, гори – весна і літо, Середземномор’я - зима). На деяких річках, за час повені об’єм стоку досягає близько 90% річного.
Різновидністю водопіль є ПОВІНЬ – дуже високе водопілля, яке призводить до затоплення значних площ у долинах річок.
- межень – найнижчий рівень води в річці при переважанні підземного живлення. Межень буває: літня (виникає в результаті високої інфільтраційної здатності ґрунтів і сильного випаровування) і зимова (наслідок відсутності поверхневого живлення); стійка (степові рівнинні річки) і нестійка (переривчаста)-(гірські річки); за часом - тривала і коротка; за водністю – висока та низька.
- паводок – відносно швидке і короткочасне підняття рівня і збільшення витрати води в річці. Паводки відрізняються від водопіль неперіодичністю настання. Вони зумовлюються надходженням в річку талих і дощових вод, а також пропусками води з водосховищ (Дніпро в районі Канева). Висота паводкової води залежить від інтенсивності дощу або танення снігу.
За часом настання паводки бувають: зимові, осінні (найменш чітко виражені), літні та цілорічні. За місцем походження води, що викликала паводок: місцеві (завдяки дощам, що випали в районі виникнення паводка) і транзитні (верхові)-(завдяки дощам, що випали вище за течією).
Объяснение: Надеюсь инфа чем-то
