Між основними кліматичними поясами знаходяться перехідні. Їх клімат визначається двома повітряними масами, які за сезонами сюди надходять з сусідніх основних поясів. В липні на Землі всі повітряні маси зсуваються на північ вслід за Сонцем. В грудні – на південь.
Субекваторіальний кліматичний пояс знаходиться між екваторіальним та тропічним. Влітку сюди приходять екваторіальні повітряні маси, тому в цей час тут тепло й волого. Зимою панують тропічні маси й приносять також теплу, але суху погоду. Отже пори року в субекваторіальному поясі розрізняються не за температурою, а за кількістю опадів. Тому літо тут називають сезоном дощів, а зиму – сезоном засухи.
Субтропічні пояси розміщені між тропічними та помірними, тому влітку відчувають вплив тропічних повітряних мас, а зимою помірних. Отже, клімат тут літом має подібні риси з кліматом тропічного поясу, тобто теплий та сухий; а взимку –з кліматом помірного поясу: прохолодний та вологий.
Субполярні (субарктичний та субантарктичний) пояси знаходиться між полярними (арктичним чи антарктичним) та помірним поясами. Влітку сюди приходять вологі й порівняно теплі помірні повітряні маси, приносячи відповідну погоду. Зимою – холодні й сухі полярні (арктичні або антарктичні) маси та обумовлюють дуже низькі температури повітря та малу кількість опадів.
1.Кліматичний пояс – територія з відносно однаковим кліматом. На Землі виділяють 13 кліматичних поясів: з них 7 – основних і 6 – перехідних. В основу виділення кліматичних поясів покладено пануючі протягом року повітряні маси. Кліматичні пояси дзеркально повторюються від екватора до полюсів.
2.До основних кліматичних поясів належать екваторіальний, 2 тропічних, 2 помірних, 2 полярних (арктичний та антарктичний). В них протягом року панують однакові повітряні маси, які визначають їх погоду.
3.Перехідними кліматичними поясами є 2 субекваторіальних, 2 субтропічних та 2 субполярних (субарктичний та субантарктичний). В них повітряні маси змінюються за сезонами й приходять з сусідніх основних кліматичних поясів.
Проблемы экологии Земли, увеличивающиеся с ростом населения и производства, отсылают нас к извечному вопросу: человек хозяин природы или ее неотъемлемая часть?
Любому, кто знаком с развитием планеты, ясно, что история человечества - это лишь страница огромной книги. Читая ее, мы видим, как гениальнейший замысел Вселенной, создавший в пустоте обитаемый оазис, рушится его обитателями. Люди, в противовес всему живому на Земле, не участвуют в созидательном цикле. Мы потребители. Мы берем у природы, живой и неживой, не только то, что необходимо нам для жизни. Улучшая свою среду, делая ее богаче и разнообразнее, люди опустошают многовековые сокровищницы земли, бездумно расходуют ее ресурсы, для создания которых потребовались миллиарды лет и вся мощь природных процессов.
Да, людей стало много, возникли коммуникации, производства товаров потребления, развернулось сельское хозяйство и пищевая промышленность, чтобы прокормить миллиарды. Но! Если собрать всех людей мира и поставить рядом, их численности не хватит, чтобы покрыть площадь острова Мадагаскар. Нас так мало и так много одновременно. Еще сотню лет назад человечество не слышало об экологических проблемах. Что же случилось с нами за этот век?
Человечество стало умнее, образованнее, сильнее, но, увы, не мудрее. Парадокс: каждый школьник без труда назовет десяток ситуаций, когда действия человека наносят непоправимый ущерб родной планете, и, в то же время любой взрослый задумается не тогда, когда бросит на землю окурок или сольет отходы производства в реку, а лишь когда об экологической катастрофе оповестят средства массовой информации. Что же мы имеем? Каждый землянин живет сегодняшним днем, уповая, что «на наш век хватит», а там, дальше, выкрутятся, изобретут, освоят Марс? А на нас надвигаются проблемы. Продолжительность жизни растет с ростом цивилизации, на наш удлинившийся век может и не хватить Земного рая. В пароксизме гнева природа лишит нас кислорода и воды. Мне кажется, что это не сразу остановит людей. В литературе масса тому примеров. Хищные дельцы будут продавать ресурсы за «бешеные деньги». Вы уже сегодня готовы платить за возможность дышать?
Ральф Уолдо Эмерсон сказал: «Природа – вечно изменчивое облако; никогда не оставаясь одной и той же, она всегда остаётся сама собой». Сегодня, когда над нашими грешными головами лишь проплывают кучевые облака экологических проблем, может смениться завтрашним днем, который обрушит на нас грозовую тучу экологической катастрофы. Природа, разгневанная непродуманными деяниями своих чад, может исторгнуть человечество из реальности, изгнать излишне любопытных отпрысков из Рая.
Этот мир, качнувшийся, благодаря нам, в сторону катастрофы, восстановится и вновь зацветет, а вот захочет ли вновь породить Разум - большой вопрос.
Объяснение:
