Відповідь:
Температура прогрівання вод залежить
• від широти, тобто зменшується від екватора до полюсів (найбільше нагрівається вода в океанах на 20° пн. ш. і 20° пд. ш., у субтропічних, тропічних та субекваторіальних широтах знаходиться область високого тиску, де більшість днів року небо малохмарне, переважає сонячна погода, саме тут верхній шар води товщиною 1 см поглинає 94 % сонячної енергії, що потрапляє на поверхню океану, від поверхні сонячна енергія передається вглиб);
• від розміщення рядом суходолу, влітку температура поверхневого шару води центральних частин океанів нижча, а взимку вища, ніж біля берегів материка (біля узбережжя улітку суходіл віддає частину тепла прилеглим водам, а взимку він охолоджується й охолоджує сусідні водні території);
• від глибини, бо найбільше тепла поглинає верхній шар води (до глибини 200 м температура води змінюється залежно від пори року: улітку вода тепліша, узимку холодніша; на глибині 400-500 м температура води стає постійною й становить майже +2; на глибині 4000 м температура води становить майже 0 °С, а далі знову починає підніматися).
Середня температура води на поверхні Світового океану майже + 17,5 °С, на екваторі вона становить +27 °С, у північній і південній полярних областях вода нагрівається в середньому лише до -0,8 °С (при такій температурі прісна вода замерзає, а солона морська вода ні).
Көктем - жауын жауып, табиғаттың көкке оранып құбылатын әдемі мезгіл. Жауыннан кейін көрінетін кемпірқосақтың шығуы да ерекше құбылыс. Осы кемпірқосақтың қалай пайда болатынын физикалық тұрғыдан біле жүрейік.
Біз күн сәулесін жарық сәулесінің ағыны ретінде көреміз. Шын мәнінде күн сәулесінде табиғаттағы түстердің барлығы бар. Сабын көпіршігін үрлеген кезде, оған күн сәулесі түссе әр түрлі түстерге құбылатын бәріміз білеміз. Өйткені, жарық сәулесі шыны немесе мөлдір қабаттан өткенде көптеген түстерге (сары, жасыл, қызыл, қызғылт сары, көк, көгілдір) ыдырайды да, кемпірқосақ тәрізді түске айналады. Жарық сәулесін құрамдас түрлі түстерге бөлетін затты «призма» деп атаймыз. Сол призмадан немесе басқа бір мөлдір денеден өткен жіңішке ақ жарық шоғы «спектр» деп аталатын түрлі-түсті жолақтарға жіктеледі.
